Більки
Більки — колишнє село, входило до складу Іркліївського району Черкаської області. Зникло у зв'язку із затопленням водами Кременчуцького водосховища у 1959-60-х роках.
Більки | |
---|---|
Країна | Україна |
Область | Черкаська область |
Район/міськрада | Іркліївський район |
Основні дані | |
Засноване | до 1750 р. |
Існувало до | 1960 р. |
Географічні дані | |
Географічні координати | 49°27′40″ пн. ш. 32°13′40″ сх. д. |
Карта | |
Більки | |
Більки |
Історія
За Гетьманщини Більки, як слобода, було у складі Іркліївської сотні Переяславського полку.[1]
Селище є на мапі 1787 року.[2]
Зі скасуванням сотенного устрою Більки перейшли до Золотоніського повіту Київського намісництва.
Було приписане до Мутихи у державному архіві Черкаської області є церковні документи за 1855-1916 роки[3][4]
За часів радянського голодомору у селі загинуло щонайменше 37 людей.[5]
У зв'язку зі створенням Кременчуцького водосховища у 1959-60-х роках, село Старе потрапило до переліку тих, що мали бути затоплені і відповідно зняті з обліку.
Багато більківчан оселились у селі Ленінське (нині Степове), що було зведено для мешканців тутешніх затоплених сіл.
Відомі уродженці
- Кудь Мусій Васильович — голова колгоспу імені XVIII партз'їзду села Мутихи Іркліївського району Полтавської області (тепер Чорнобаївського району Черкаської області). Депутат Верховної Ради СРСР 2—3-го скликань.
Посилання
- Описи Київського намісництва 1781 р.: Описово-статистичні джерела/ АН УРСР. Археогр. комісія та ін.— К.: Наукова думка, 1989.— 392 с.— ISBN 5-12-000656-6. — С. 108
- Карта частей Киевского, Черниговского и других наместничеств 1787 года. www.etomesto.ru. Процитовано 18 листопада 2021.
- Зведений каталог метричних книг що зберігаються в державних архівах України т.3, ст. 484 (укр.). Український науково-дослідницкий інститут архівної справи та документознавства.
- Мутыхи | Историко-генеалогическая база данных Украины Бекет | История. Краеведение. Туризм. Генеалогия. Археология. Процитовано 18 листопада 2021.
- Генеологічний сайт-форум «Бекет»(рос.)