Біорізноманіття України (портал)
Біорізноманіття України (портал) — інтернет-ресурс «Центр даних Біорізноманіття України» (Biodiversity of Ukraine Data Centre), що створений і керується Державним природознавчим музеєм НАН України (Львів). Портал має українську та англійську версії.
Структура й обсяг порталу
Портал включає 9 розділів (пункти основного меню): Головна, Таксономія, Види, Охорона, Колекція, Література, Карти, Інструменти, Про нас. Портал створено в рамках виконання музеєм державної науково-прикладної теми «Створення музейно-інформаційного ресурсу як основи регіональних планів дій із збереження біорізноманіття» (державний реєстраційний номер — 0116U002134)[1].
В основі програмного комплексу — база даних про біоту України, ключовими елементами якої є наукові і вернакулярні назви та дати реєстрації видів, їх геотеговане географічне та біотопічне розповсюдження, природоохоронні категорії, представленість в об'єктах природно-заповідного фонду України.
На сьогодні (дані на 25.05.2021) до бази даних включено: видів — 10464, охоронних статусів видів — 1662, колекційних зразків — 37068, літературних джерел (більшість з пдф) — 4543. Для порівняння (див. рис.) 26 грудня 2018 р. (дата завантаження картинки) в базі даних було: видів — 7393, охоронних статусів видів — 1213, колекційних зразків — 12112, літературних джерел (більшість з пдф) — 4244. Розділ з літературою має фільтри, пов'язані з розділами науки (напр. «альгологія», «ліхенологія», «ентомологія», «палеозоологія», «теріологія»)[2].
Автори сайту та матеріалів
Авторами порталу є Володимир Різун (автор концепції і координатор проекту) та Тарас Щербаченко (веб розробка і проектування баз даних). Авторами матеріалів є 19 біологів (дані на 01.06.2020), серед них Андрій Бокотей, Андрій Заморока, Володимир Різун, Василь Чумак.
На сьогодні авторами і наповнювачами бази даних є біологи (переважно зоологи) з 5-ти установ:
- Державний природознавчий музей НАН України (Львів) — головна установа
- Прикарпатський національний університет імені Василя Стефаника (Івано-Франківськ)
- Інститут екології Карпат НАН України (Львів)
- Ужгородський національний університет (Ужгород)
Можливості щодо моніторингу біорізноманіття
Аналіз накопичених колекцій
Основу баз даних становлять природничі колекції, які накопичуються десятиліттями і тому дозволяють аналізувати стан і зміни біоти у великому просторі й тривалому часі, а при потребі й перевіряти визначення матеріалів, що не дозволяють робити самі лише публікації. Як зазначено в огляді цінності природничих колекцій, «Зоологічні колекції є одним з найцінніших надбань природничої науки завдяки тому, що вони дозволяють концентрувати й накопичувати в одному місці матеріали, які неможливо зібрати за короткий проміжок часу силами одного дослідницького колективу, забезпечуючи збереження колекційних зразків різної давнини та з різних місцевостей в одному місці. Завдяки цьому окремі колекції й музеї в цілому створюють можливість дослідження достатніх для аналізу вибірок та порівняння різних зразків, включаючи й верифікацію даних, які вивчаються й публікуються різними дослідниками» (Загороднюк та ін., 2014). Власне, такі ідеї накопичення даних і оперування ними й реалізують дата-центри, які в Україні представляє портал «Біорізноманіття України».
Цей ресурс дозволяє здійснювати облік зразків музейних колекцій:
- Присвоювати інвентарні номери зразкам;
- Проводити опис / документування біологічних зразків;
- Завантажувати зображення зразків (прикладів на порталі чимало);
- Генерувати QR-коди для конкретних зразків (адміністративна частина порталу) і надалі використовувати їх для інвентаризації музейних колекцій або в експозиційно-виставковій діяльності;
- Генерувати інвентарні картки / паспорти окремих зразків.
Можливості моніторингу біоти природних територій
Ресурс «Біорізноманіття України» дозволяє виконувати дуже різні завдання, а серед них:
- створювати списки біоти різного таксономічного рангу окремих територіальних виділів країни та водойм, різних часових проміжків,
- створювати списки видів які підлягають охороні та ендемічних видів, видів які зберігаються в колекціях певних наукових інституцій,
- знаходити конкретні зразки за їхнім інвентарним номером, створювати списки видів за типом їх реєстрації/колекціонування, зібраних чи визначених конкретними спеціалістами,
- проводити пошук літературних джерел які стосуються біоти України,
- проводити розширений пошук за усіма згаданими параметрами.
Цей ресурс забезпечує можливість ведення моніторингу біорізноманіття окремих регіонів та країни в цілому і можливість підготовки наукових обґрунтувань щодо створення нових об'єктів природно-заповідного фонду та (або) аналітичних оглядів з оцінки впливу на довкілля.
Див. також
Джерела
- Загороднюк І., Ємельянов І., Червоненко О. Зоологічні колекції та музеї як осередки дослідження біорізноманіття. Зоологічні колекції та музеї: збірник наукових праць. Національний науково-природничий музей НАН України. Київ, 2014. С. 6–9.
- Різун, В., Щербаченко, Т. 2019. Центр даних «Біорізноманіття України» — інструмент для роботи з природничими музейними колекціями. Природнича музеологія. Випуск 5. НАН України; Національний науково-природничий музей. Київ, 23–29. ISBN 978-966-02-8998-4 (online)
- Гуштан, К. В., and Г. Г. Гуштан. Бабки (Odonata) у веб-ресурсі Центр Даних «Біорізноманіття України» як об'єкт моніторингу (на прикладі Львівської області). Моніторинг та охорона біорізноманіття в Україні. Прикладні аспекти моніторингу та охорони біорізноманіття. Київ, 2020, Том 3: С. 59–65.
- Різун, В. Б., Глотов, С. В., Гуштан, Г. Г., Гуштан, К. В., Коновалова, І. Б., Кузярін, О. Т., ... & Яницький, Т. П. Використання інформаційного ресурсу Центр даних «Біорізноманіття України» для моніторингу біоти. Моніторинг та охорона біорізноманіття в Україні, С. 111–119. (Серія: «Conservation Biology in Ukraine». Вип. 16, Т. 3.).
Примітки
- Інтернет-ресурс Центр даних «Біорізноманіття України». Архів оригіналу за 17 березня 2019. Процитовано 20 березня 2019.
- Література // Портал «Біорізноманіття України» http://dc.smnh.org