Бокотей Андрій Андрійович

Андрій Бокотей народився у селі Брід Іршавського району Закарпатської області. Художню освіту здобув у Львівському інституті прикладного та декоративного мистецтва на кафедрі художньої кераміки. Навчався у Романа Сельського, Карла Звіринського, Данила Довбошинського, Дмитра Крвавича. У 1965 році, після закінчення навчання, почав викладати на кафедрі де навчався. На початку свого творчого шляху працював у галузі художньої кераміки, художнього скла та живописі. У 1970 році стає членом Спілки художників України.[1]
У 1981 у Ленінграді на виставці «Скло, образ, простір» представляв Україну.[1]
У 1991—1992 роках очолює Львівську організацію Спілки художників України[2]
У 1994 році Андрій Бокотей отримав звання професора та очолив кафедру художнього скла.
З 1996 року проректор з навчальної роботи, а у 2000 року отримує призначення на посаду ректора.[2]

З 1 липня 2015 р. за власним бажанням звільнився з посади ректора Львівської національної академії мистецтв. Цього ж місяця очолив новостворений Західний регіональний центр Національної академії мистецтв України.

Батько Андрій Леонтійович (1909—1992) — греко-католицький священник; мати Марія Миколаївна (1912—1996) — музикант; дружина Ореста Михайлівна (1947—2014) — економіст, головний бухгалтер Львівського державного техніко-економічного коледжу. Має двох синів. Старший — Андрій Бокотей (1966), орнітолог, старший науковий співробітник, завідувач відділу Державного природознавчого музею НАН України. Менший син Михайло Бокотей (1976) працював у МЗС, на дипломатичних посадах у Посольстві України в Республіці Польща, сьогодні очолює Музей скла у Львові та кафедру художнього скла Львівської національної академії мистецтв.

• 1992 у місті Нансі у Франції[2]
• 1983—1984 Ленінград[3]
• 1988 Львів[3]
• 1993 у Бельгії місто Льєжі[3]
• 1995 Львів[3]
• 1996 Нідерланди місто Утрехті[3]
• 2001 Київ[3]

Андрій Бокотей, «Сон». Гутне скло, 2013 р.

• Набір посуду (1968). Керамічні об'єми мають чотиригранну форму. Центральним елементом ансамблю є високий штоф. У декоруванні роботи використано спосіб часткового поливання поливою. Основне тло має матову охристо-червону поверхню з окремими елементами декорованими коричневою пливою.[4]
  

  Андрій Бокотей, «Приборкувач». Гутне скло, 2015 р.
• Набір для напоїв (1968). У роботі поєднано два простих об'єми основана циліндрична форма поєднана з квадратною горловиною. Декор нагадує рустовані стіни.[5]
• Керамічне облицювання для ресторану «Львів». Робота виконана у співавторстві з Зеновієм Флінтою та Василем Кондратюком.[6]
• Модульна решітка для зимового саду санаторію «Південний» у Трускавці (1979). Виконана у співавторстві з Зеновієм Флінтою та Василем Кондратюком.[7]
• «Метаморфози» (1975)
• «Генрі Муру присвячується» (1973).[3]
• «Чумацький шлях» (1978).[3]
• «Всесвіт» (1978—1980).[3]
• Об'ємно-просторова композиція для центрального залу Львівського автовокзалу (1980).[3]
• «Гуцульські мадонни» (1981).[2][3]
• «Козак Мамай» (1983)
• «Екос-2» (1988)
• «Іграшки для дорослих» (1990).[2]
• «Проти течі» (1990).[3]
• «Рівновага» (1994).[3]
• «Апокаліпсис» (1996).
• «Мойсей» (2003)[2]
• Пласти серії «Пейзажні композиції» (2008). Робота виконана у кольоровому склі у гутній техніці.[2]
• Серія декоративних пластів «Пейзажі» (2010). Робота виконана у кольоровому склі у гутній техніці.[2]
• «Фігура на возі» (2011) Скло, дерево, авторська техніка.[8]
• «Сидяча фігура»[2]
• Пласти серії «Венеціанська нитка» (2011.) Робота виконана у кольоровому склі у гутній техніці.[2]
• «Кінь та вершник на візку»[2]
• «Медитації»[2]

• Лицарський хрест Ордена заслуг Угорської Республіки (28 березня 2018) — за заслуги в розбудові українсько-угорських культурно-мистецьких відносин та значні художні досягнення.[9]
• Орден князя Ярослава Мудрого ІV ст. (22 серпня 2016) — За значний особистий внесок у державне будівництво, соціально-економічний, науково-технічний, культурно-освітній розвиток України, вагомі трудові здобутки та високий професіоналізм.[10]
• Орден князя Ярослава Мудрого V ст. (21 березня 2013) — за визначний особистий внесок у збагачення національної культурно-мистецької спадщини, багаторічну плідну творчу та педагогічну діяльність.[11]
• Кавалерський хрест Ордена «За заслуги перед Республікою Польща» (08 травня 2009 р) — за заслуги в розвитку добросусідських українсько-польських відносин.[12]
• Народний художник України (18 січня 2007) — за заслуги у державному будівництві, вагомий внесок у розвиток і зміцнення демократичної, соціальної і правової України та з нагоди Дня Соборності України.[13]
• Національна премія України імені Тараса Шевченка 2002 року — за просторові композиції зі скла.[14]
• Заслужений діяч мистецтв України (1989).

• Бокотей Андрій Андрійович // Енциклопедія сучасної України : у 30 т. / ред. кол. : І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ, Коорд. бюро Енцикл. Сучас. України НАН України. — К. : Поліграфкнига, 2004. — Т. 3 : Біо — Бя. — 695 с. — ISBN 966-02-2682-9. — С. 215.
• Голубець О. М. Львівська кераміка. — Київ : Наукова думка, 1991. — С. 21, 32, 96, 107. — ISBN 5-12-001783-1..
• Бокотей Андрій Андрійович // Львівській національній академії мистецтв. — Київ : Логос, 2010. — С. 24—26 . — ISBN 978-966-2664-01-0..
• Бокотей Андрій Андрійович // Комітет з Національної премії України імені Тараса Шевченка