Бітюкова Ольга Борисівна

Ольга Борисівна Бітюкова (рос. Ольга Борисовна Битюкова; нар. 21 березня 1958, Москва, РРФСР, СРСР) — радянська російська актриса театру та кіно.

Ольга Бітюкова
рос. Ольга Битюкова
Ім'я при народженні Ольга Борисівна Бітюкова
Народилася 21 березня 1958(1958-03-21)[1] (63 роки)
Москва, СРСР
Громадянство  СРСР
 Росія
Діяльність акторка
Alma mater Російський університет театрального мистецтва
Роки діяльності з 1973 — тепер. час
IMDb nm0084597
Нагороди та премії

Життєпис

Ольга Бітюкова народилася в родині відомого радянського кіноактора Бориса Бітюкова та актриси Юліани Бугайової. Молодша сестра Ольги — Людмила.

Перша роль у кіно — Варвара Кутейщикова у фільмі «Москва — Кассіопея» (1973) режисера Річарда Вікторова. Після закінчення школи зробила спробу вступити до ВДІКУ, а після невдачі — до Інституту культури. Мрії про акторську кар'єру довелося на час залишити. Попрацювавши в Ленінській бібліотеці, Ольга отримала запрошення на роль. Потім вона працювала в кіно і паралельно вивчилася на конструктора одягу, закінчивши Московський технологічний інститут легкої промисловості, а потім й ГІТІС (майстерня Леоніда Топчієва). У важкі часи розвалу вітчизняного кінематографа працювала дилером в однієї з відомих компаній. Наприкінці 1990-х років повернулася до акторської професії.[2][3]

Особисте життя

Чоловік — Володимир, столяр-червонодеревець, будівельник;

син — Федір (нар 1987), мотомеханик.

Творчість

Фільмографія

  1. 1973 Москва — Кассіопея Варя Кутейщикова (озвучила Ольга Громова)
  2. 1974 Підлітки у Всесвіті Варя Кутейщикова
  3. 1977 — Свідоцтво про бідність  Алла Макєєва, дочка контрабандиста
  4. 1978 — Спокуса Маргарита
  5. 1978 — Останній шанс Брикіна, учениця ПТУ
  6. 1979 Іподром Наташа
  7. 1980 Канікули Кроша Віра
  8. 1980 — Ранковий обхід Морозова, пацієнтка Нечаєва
  9. 1982 — Срібне ревю Алабіна, актриса
  10. 1983 — Люблю. Чекаю. Олена Ольга
  11. 1983 — Летаргія дівчина на вечорі у Дадашева
  12. 1984 — Через усі роки Васса Дружиніна
  13. 1984 Вантаж без маркування Юля
  14. 1984 — Пора сідлати коней — # 1984 — Щаслива, Женька!
  15. 1985 — Груба посадка
  16. 1985 Зимовий вечір у Гаграх працівниця телебачення
  17. 1985 Не ходіть, дівки, заміж кореспондентка
  18. 1986 Мій улюблений клоун Леся Баттербардт, дружина Синіцина
  19. 1986 — Срібляста нитка Світлана Гончарова
  20. 1986 — За покликом серця Тамара Зернова, старший лейтенант протитанкової артилерії
  21. 1987 — Топінамбури
  22. 1988 Убити дракона
  23. 1989 Гори димлять Ольга
  24. 1992 Фатальні діаманти епізодична роль
  25. 1997 — Вчителька перша моя, або парубочий по-російські
  26. 1999 — Будемо знайомі! Вікторія Миколаївна, декан факультету журналістики
  27. 2003 — Даша Васильєва. Любителька приватного розшуку — 1 (серія «Дантисти теж плачуть») Людмила Конь
  28. 2003 — Пригоди мага (3-я серія) Алевтина, дружина Сохадзе
  29. 2003 — Смерть піонерки
  30. 2004 — Ангел пролетів Альона, московська подруга Дмитра
  31. 2005 — Авантюристка Юлія Миколаївна, мати Тетяни
  32. 20042013 — Кулагін та партнери
  33. 2007 — Затемнення мати Олі
  34. 2007 — УГРО. Прості хлопці Зінаїда Тимофіївна Верстакова
  35. 2008 — Дві долі 3: Нове життя Нонна Михайлівна Колеснікова, дружина губернатора.
  36. 2011 — Терміново в номер — 3

Ролі в театрі

  • 2007 — Винуватець торжества Віра Михайлівна, господиня квартири (реж. — н.а. РФ Валерій Нікітенко) (Продюсерський центр «Про. Ко. Медіа», Санкт-Петербурзький Антрепризний Театр Комедій)

Дискографія

  • 2010 аудіокнига «Дари немовляти Христа» (The Gifts of the Child Christ and Other Tales (1882) Джорджа МакДональда, переклад Світлани Ліхачової, читає Ольга Бітюкова)[4]
  • 2011 — аудіокнига «Паперові Маки» (автор Маріанна Вєхова. Паперові маки. Повість про дитинство, читає Ольга Бітюкова)[5]

Примітки

  1. Person Profile // Internet Movie Database — 1990.
  2. ОЛЬГА ЖУРАВЛЬОВА — (ПРО ЧЕРВОНУ КОФФТОЧКУ)))))))))))))))))))Зірка «Москви — Кассіопеї» про своєї загибелі дізналася в Інтернеті, Jan. 23rd, 2008
  3. Зірка «Москви — Кассіопеї» про своєї загибелі дізналася в Інтернеті[недоступне посилання з травня 2019], Теленеделя — Ростов-на-Дону
  4. Дари немовляти Христа, Переказ. Ру: православ'я і благодійність
  5. Паперові Маки, Переказ. Ру: православ'я і благодійність

Посилання

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.