Бітюкова Ольга Борисівна
Ольга Борисівна Бітюкова (рос. Ольга Борисовна Битюкова; нар. 21 березня 1958, Москва, РРФСР, СРСР) — радянська російська актриса театру та кіно.
Ольга Бітюкова | ||||
---|---|---|---|---|
рос. Ольга Битюкова | ||||
Ім'я при народженні | Ольга Борисівна Бітюкова | |||
Народилася |
21 березня 1958[1] (63 роки) Москва, СРСР | |||
Громадянство |
СРСР Росія | |||
Діяльність | акторка | |||
Alma mater | Російський університет театрального мистецтва | |||
Роки діяльності | з 1973 — тепер. час | |||
IMDb | nm0084597 | |||
Нагороди та премії | ||||
|
Життєпис
Ольга Бітюкова народилася в родині відомого радянського кіноактора Бориса Бітюкова та актриси Юліани Бугайової. Молодша сестра Ольги — Людмила.
Перша роль у кіно — Варвара Кутейщикова у фільмі «Москва — Кассіопея» (1973) режисера Річарда Вікторова. Після закінчення школи зробила спробу вступити до ВДІКУ, а після невдачі — до Інституту культури. Мрії про акторську кар'єру довелося на час залишити. Попрацювавши в Ленінській бібліотеці, Ольга отримала запрошення на роль. Потім вона працювала в кіно і паралельно вивчилася на конструктора одягу, закінчивши Московський технологічний інститут легкої промисловості, а потім й ГІТІС (майстерня Леоніда Топчієва). У важкі часи розвалу вітчизняного кінематографа працювала дилером в однієї з відомих компаній. Наприкінці 1990-х років повернулася до акторської професії.[2][3]
Особисте життя
Чоловік — Володимир, столяр-червонодеревець, будівельник;
син — Федір (нар 1987), мотомеханик.
Творчість
Фільмографія
- 1973 — Москва — Кассіопея — Варя Кутейщикова (озвучила Ольга Громова)
- 1974 — Підлітки у Всесвіті — Варя Кутейщикова
- 1977 — Свідоцтво про бідність — Алла Макєєва, дочка контрабандиста
- 1978 — Спокуса — Маргарита
- 1978 — Останній шанс — Брикіна, учениця ПТУ
- 1979 — Іподром — Наташа
- 1980 — Канікули Кроша — Віра
- 1980 — Ранковий обхід — Морозова, пацієнтка Нечаєва
- 1982 — Срібне ревю — Алабіна, актриса
- 1983 — Люблю. Чекаю. Олена — Ольга
- 1983 — Летаргія — дівчина на вечорі у Дадашева
- 1984 — Через усі роки — Васса Дружиніна
- 1984 — Вантаж без маркування — Юля
- 1984 — Пора сідлати коней — # 1984 — Щаслива, Женька!
- 1985 — Груба посадка
- 1985 — Зимовий вечір у Гаграх — працівниця телебачення
- 1985 — Не ходіть, дівки, заміж — кореспондентка
- 1986 — Мій улюблений клоун — Леся Баттербардт, дружина Синіцина
- 1986 — Срібляста нитка — Світлана Гончарова
- 1986 — За покликом серця — Тамара Зернова, старший лейтенант протитанкової артилерії
- 1987 — Топінамбури
- 1988 — Убити дракона
- 1989 — Гори димлять — Ольга
- 1992 — Фатальні діаманти — епізодична роль
- 1997 — Вчителька перша моя, або парубочий по-російські
- 1999 — Будемо знайомі! — Вікторія Миколаївна, декан факультету журналістики
- 2003 — Даша Васильєва. Любителька приватного розшуку — 1 (серія «Дантисти теж плачуть») — Людмила Конь
- 2003 — Пригоди мага (3-я серія) — Алевтина, дружина Сохадзе
- 2003 — Смерть піонерки
- 2004 — Ангел пролетів — Альона, московська подруга Дмитра
- 2005 — Авантюристка — Юлія Миколаївна, мати Тетяни
- 2004—2013 — Кулагін та партнери
- 2007 — Затемнення — мати Олі
- 2007 — УГРО. Прості хлопці — Зінаїда Тимофіївна Верстакова
- 2008 — Дві долі 3: Нове життя — Нонна Михайлівна Колеснікова, дружина губернатора.
- 2011 — Терміново в номер — 3
Ролі в театрі
- 2007 — Винуватець торжества — Віра Михайлівна, господиня квартири (реж. — н.а. РФ Валерій Нікітенко) (Продюсерський центр «Про. Ко. Медіа», Санкт-Петербурзький Антрепризний Театр Комедій)
Дискографія
- 2010 — аудіокнига «Дари немовляти Христа» (The Gifts of the Child Christ and Other Tales (1882) Джорджа МакДональда, переклад Світлани Ліхачової, читає Ольга Бітюкова)[4]
- 2011 — аудіокнига «Паперові Маки» (автор Маріанна Вєхова. Паперові маки. Повість про дитинство, читає Ольга Бітюкова)[5]
Примітки
- Person Profile // Internet Movie Database — 1990.
- ОЛЬГА ЖУРАВЛЬОВА — (ПРО ЧЕРВОНУ КОФФТОЧКУ)))))))))))))))))))Зірка «Москви — Кассіопеї» про своєї загибелі дізналася в Інтернеті, Jan. 23rd, 2008
- Зірка «Москви — Кассіопеї» про своєї загибелі дізналася в Інтернеті[недоступне посилання з травня 2019], Теленеделя — Ростов-на-Дону
- Дари немовляти Христа, Переказ. Ру: православ'я і благодійність
- Паперові Маки, Переказ. Ру: православ'я і благодійність
Посилання
- Ольга Бітюкова на сайті LiveJournal (рос.)
- Бітюкова Ольга Борисівна на сайті IMDb (англ.)
- Ольга Бітюкова // Актори радянського кіно (рос.)
- Ольга Бітюкова на сайті ruskino.ru (рос.)
- Ольга Бітюкова на сайті Rusactors.ru (рос.)
- Ольга Бітюкова. Спогади на сайті otroki.druid.ru (рос.)
- Інтерв'ю з Ольгою Бітюковою[недоступне посилання з березня 2019] // Експрес-газета online, 2003. — 28 листопада. — № 47 (460). (рос.)