ВЕС Гвінт-і-Мор
ВЕС Гвінт-і-Мор (англ. Gwynt y Môr) — британська офшорна вітрова електростанція, споруджена у Ліверпульській затоці Ірландського моря біля північного узбережжя Уельсу. На момент введення в експлуатацію була другою за потужністю офшорною станцією в світі після ВЕС Лондон-Аррай.
ВЕС Гвінт-і-Мор | ||||
---|---|---|---|---|
53°27′ пн. ш. 3°34′ зх. д. | ||||
Держава | Велика Британія | |||
Статус | діюча | |||
Розташування | Ірландське море, Ліверпульська затока | |||
Рік початку будівництва | 2011 | |||
Роки вводу першого та останнього агрегатів | 2013—2014 | |||
Основні характеристики | ||||
Тип ВЕС | офшорна | |||
Генеруюча потужність, МВт | 576 МВт | |||
Середньорічне виробництво, млн кВт·г | 1950 | |||
Характеристики обладнання | ||||
Кількість і марка генераторів | 160 вітрових турбін Siemens SWT-3.6-107 | |||
Потужність генераторів, МВт | 3,6 МВт | |||
Власник | ||||
RWE / Stadtwerke München / Siemens | ||||
Мапа | ||||
ВЕС Гвінт-і-Мор ВЕС Гвінт-і-Мор (Сполучене Королівство) | ||||
ВЕС Гвінт-і-Мор у Вікісховищі |
Місце для розміщення ВЕС обрали за 14 км від берегуа, північніше від споруджених у 2000-х роках ВЕС Норт-Хойл та Ріл-Флетс. Будівництво Gwynt y Môr стартувало в кінці 2011-го та розтягнулось на кілька років (перший струм станція видала у серпні 2013-го). Облаштування всіх 160 пальних фундаментів виконав плавучий кран Stanislav Yudin.[1][2] Йому допомагало самопідіймальне судно JB-114, яке виконувало бурові роботи.[3] Палі мають діаметр 5 метрів, довжину від 50 до 70 метрів та вагу 500—700 тон. Встановлення перехідних елементи, що забезпечують зв'язок між палями та баштами вітроагрегатів, виконало переважно судно Friedrich Ernestine[4] (втім, 32 елементи зі 160 прийшлось на згаданий вище кран). Доставку та монтаж власне вітроагрегатів виконали самопідіймальні судна Sea Jack та Sea Worker.[5]
Опорні основи двох офшорних трансформаторних станцій («джакети») та надбудови з обладнанням вагою по 1500 тон («топсайди») встановлював все той же Stanislav Yudin.[6][7] Прокладання чотирьох головних експортних кабелів довжиною по 20 км, які працюють під напругою 132 кВ та з'єднують офшорні трансформатори з новою наземною підстанцією St Asaph 400 кВ, виконала кабелеукладальна баржа Cable Enterprise.[8]
Станція, яка займає площу у 79 км2, складається з 160 вітроагрегатів компанії Siemens типу SWT-3.6-107 з одиничною потужністю 3,6 МВт та діаметром ротора 107 метрів, які встановлені на баштах висотою 84 метри в районі з глибинами моря від 15 до 30 метрів.
Вартість проекту, спільно реалізованого енергетичним гігантом RWE (60 %), Stadtwerke München (30 %) та Siemens (10 %), становила 2 млрд євро. Станція повинна виробляти майже 2 млрд кВт-год електроенергії на рік.[9]
Примітки
- SHL’s Crane Vessel to Install Foundations at Gwynt y Môr Offshore Wind Farm (UK). World Maritime News (амер.). Процитовано 20 вересня 2017.
- User, Super. Stanislav Udin clocks up record installation rate at Gwynt o Mor Wind Farm with MENCKs Hammer. www.menck.com (en-gb). Процитовано 20 вересня 2017.
- JB 114 towed by Union Diamond. - Ships Nostalgia Gallery. www.shipsnostalgia.com (англ.). Процитовано 20 вересня 2017.
- Gwynt y Môr foundation installation completed.
- TRACK RECORD Transport and installation - offshore wind turbines.
- Crucial contract ensures Gwynt y Môr is on target to deliver clean, green energy to 400,000 homes. Архів оригіналу за 3 січня 2019.
- UK engineered offshore substation for Gwynt y Môr wind farm brings green power to Wales. www.siemens.co.uk (англ.). Процитовано 20 вересня 2017.
- RWE INNOGY GWYNT Y MÔR OFFSHORE WIND FARM LTD.
- Gwynt y Môr Offshore Wind Farm, North Wales. Power Technology. Процитовано 20 вересня 2017.