Siemens

Логотип Telegraphenbauanstalt Siemens & Halske

Засновником фірми є відомий німецький інженер, винахідник, учений, примітний політичний і громадський діяч Вернер Сіменс. Він, спільно з Йоганном Гальске, створив фірму Telegraphen-Bauanstalt Siemens & Halske, що офіційно стала до роботи 12 жовтня 1847, і до сфери діяльності якої окрім електротелеграфії належав широкий спектр робіт у галузі точної механіки і оптики, а також створення електромедичних апаратів. Фінансову підтримку компанії надав двоюрідний брат Вернера, радник юстиції Йоганн Георг Сіменс. Він вніс стартовий капітал розміром 6842 талера для видатків з найму приміщення, платні, поточних витрат на придбання інструментів і потрібного матеріалу.

У 1848—1849 роках фірма S&H спорудила першу в Німеччині телеграфну лінію Берлін — Франкфурт-на-Майні. Першим повідомленням, що нею передали 28 березня 1849 року, стала звістка про те, що Франкфуртські національні збори, що засідали в церкві Святого Павла, запропонували титул спадкового кайзера Німеччини пруському королю Фрідріху Вільгельму IV. Одночасно з цією лінією почалося будівництво ліній, що з'єднали Берлін із Кельном, Гамбургом, Бреслау і Штеттином.

Ернст Вернер Сіменс

1849 року заснований перший підрозділ фірми за межами Німеччини — у Лондоні Вільгельм фон Сіменс, брат Вернера Сіменса, заснував агентство компанії S&H, а 1850 року там же була заснована дочірня компанія. У 1858 році вона відкрила телеграфну фабрику у Фінсбері, а відтак, у 1863 році — фабрика з виробництва морського телеграфного кабелю в Вулиджі (тепер частина Лондона)[16].

Компанія продовжувала розвивати телеграфну мережу в Європі — 1851 року Данське Королівське телеграфне управління замовило компанії стрілочний телеграф, а рік потому уряд Нідерландів замовило обладнання, що зв'язало Роттердам із Бельгією.

Попри успіхи, початковий період історії фірми не минув без прикрих моментів. У 50-х роках XIX століття суперечності з телеграфним відомством Пруссії призвели до скасування всіх замовлень, що спричинило серйозну кризу молодої фірми. Проте, компанія дістала замовлення з Росії. 1853 року Siemens & Halske почала будівництво російської телеграфної мережі, що завершилося за два роки. Мережа покрила відстань 10 000 км, протягнувшись від Фінляндії до Криму. У 1853–1854 роках, на замовлення Швеції споруджено телеграфні лінії Стокгольм — Гетеборг і Стокгольм — Мальме. 1856 року розпочалося будівництво телеграфних мереж в Османській імперії, що завершилося 1881 року.

Йоганн Георг Гальске

1851 року в Лондоні, в уславленому Кришталевому палаці пройшла Перша всесвітня промислова виставка. На ній стрілочний телеграф S&H відзначено вищою нагородою — медаллю муніципалітету Лондона.

У 1862 році компанія спорудила підводну лінію, що сполучила іспанську Картахену з алжирським Ораном.

У 1868 році компанія розпочала будівництво Індоєвропейської телеграфної лінії, урочисте відкриття якої відбулося 1870 року. Лінія, довжина якої становила 11 000 км, з'єднала Лондон і Калькутту через Берлін, Варшаву, Одесу, Керч, Тифліс і Тегеран. Телеграма проходила лінію з кінця в кінець за 28 хвилин, що для того часу було фантастичною швидкістю. Лінія працювала до 1931 року — понад 60 років.

1872 року телеграфна лінія завдовжки 2700 км сполучила південне і північне узбережжя Австралії, яка простягнулась від Аделаїди до Дарвіна. Усе обладнання поставила лондонська компанія Siemens Brothers. Того ж року розпочато укладку морського телеграфного кабелю між Ріо-де-Жанейро і Монтевідео, яку завершено 1875 року.

В 1873 році Йоганн Зигмунд Шуккерт заснував електротехнічну майстерню в Нюрнберзі.

Електрична залізниця компанії Siemens & Halske на Берлінській виставці 1879 року.

Метрополітен Будапешта став першим метрополітеном континентальної Європи

1874 року збудовано спеціальне судно-кабелеукладач «Фарадей», яке за роки служби проклало понад 80 000 кілометрів кабельних ліній — ними можна було двічі обмотати Землю по екватору. Компанія продовжила співпрацю з суднобудівниками: отак, п'ять років по тому, 1879 року Siemens & Halske обладнала три новітніх німецьких судна Hannover, Theben і Holsatia електрообладнанням: генераторами, прожекторами й інтер'єрним електрообладнанням, а ще через три роки компанія обладнала данський броненосець Tordenskjold електричним обладнанням.

Elektromote Вернера фон Сіменса став першим у світі тролейбусом

У 1881 році компанія спорудила першу в світі суспільну гідроелектростанцію в британському Годальмінзі на річці Вей[17][18].

1879 року відвідувачі Берлінської Виставки змогли побачити першу в світі електричну залізницю — маленький локомотив возив по колу вагончики і при цьому рухався без шуму пари й клубів диму. Однак уже 16 травня 1881 року між станцією Ліхтерфельде Анхальтської залізниці та Кадетським Коледжем Берліна було відкрито трамвайне сполучення. Довжина шляху становила 2,5 км, максимальна швидкість вагона — 30 км/год. У 1883 році будується електрифікована залізниця в ірландському графстві Антрім, того ж року став до ладу перший регулярний європейський трамвайний маршрут від Медлінга до Хінтербрюля (поблизу Відня). 1887 року трамвай з'явився в Будапешті. 1890 року лондонська лінія City and South London Railway була оснащена електричними локомотивами фірми Siemens Brothers. У 1892 році розпочалося спорудження празького трамваю, завершеного дев'ять років по тому. У 1893 перший трамвай з'явився в Південній півкулі — в австралійському Гобарті. 1896 року розпочалося спорудження трамвайної лінії в моравськом Оломоуці. У травні 1896 року компанія Siemens & Halske відкрила першу на європейському континенті лінію метро в Будапешті — тільки за перший рік роботи вона перевезла 4 млн пасажирів. А через рік розпочалося будівництво метро в Берліні, що завершилось 1902 року. У 1899 році компанія збудувала пекінський трамвай — перший у Китаї. Того ж року трамваї, що збудувала компанія, сполучили голландські Гарлем і Зандвоорт. На початку 1903 року на тестовій лінії Марієнфельде — Цоссен експериментальний високошвидкісний локомотив, створений за участі компанії Siemens & Halske, продемонстрував рекордну швидкість — 210,2 км/год.

Siemens & Halske стала першим у Німеччині виробником ламп розжарювання, розпочавши виробництво 1881 року[19]. У 80-х роках XIX століття компанія встановила систему освітлення Зимового палацу, а 1883 року оснастила електричним освітленням палац султана Джок'якарти. 1882 року компанія оснастила електроприладами першу в країні й другу в Європі трамвайну лінію в Києві.

Експериментальний високошвидкісний локомотив, створений за участі компанії Siemens & Halske, розвинув швидкість понад 210 км/год. За мірками 1903 року така швидкість була фантастичною

У 1897 році компанія була перетворена на акціонерне товариство Siemens & Halske AG із загальним капіталом 35 млн марок. 8 березня 1899 року відбулося публічне розміщення акцій компанії на біржі Deutsche Börse[20].

Компанія дбала про своїх співробітників. Ще 1849 року було засновано фонд виплат по непрацездатності для співробітників компанії, в 1872 році був заснований пенсійний фонд. За рік, у 1873, в компанії було запроваджено 9-годинний робочий день, а 1891 року — 8,5-годинний робочий день. У 1886 році були засновані комбінати харчування для співробітників. 1888 року компанія ввела власне медичне обслуговування. В 1906 році відкрилась перша заводська бібліотека для робітників. У 1908 році — засновано фонд медичного страхування компанії, а 1910 року компанія відкрила (за безпосередньої участі Герти Харрієс, уродженої фон Сіменс, молодшої дочки Вернера фон Сіменса) спа-санаторій Еттерхаус для своїх співробітників у місті Бад-Гарцбург. Того ж року компанія розпочала вироблення слухових апаратів — усі нужденні співробітники і члени їхніх родин діставали їх безкоштовно.

Компанія продовжила експансію до різних країн: у 1887 році Герман Кесслер відкрив перший офіс Siemens у Японії, 1900 року S&H підписала агентський договір з компанією B. Grimm & Co., що представляла інтереси S&H у Сіамі. 1909 року компанія відкрила свій перший офіс в індонезійській Сурабаї.

У 1903 році Siemens і AEG заснували компанію Gessellschaft für drahtlose Telegraphie System Telefunken (добре відомою як Telefunken).

Тог ж року компанія Siemens & Halske придбала компанію Elektrizitäts-Aktiengesellschaft vorm. Schuckert & Co. і, з'єднавши з власними активами, утворила компанію Siemens-Schuckertwerke GmbH (AG від 1927 року).

1909 року компанія запустила до експлуатації перший у Німеччині міський телефонний комутатор з автоматичним викликом абонента. Він споруджений у Мюнхені-Швабінгу й початково розрахований на 2500 абонентських ліній.

1910 року компанія збудувала в Італії одну з перших ГАЕС у світі на річці Стура-ди-Виу (Stura di Viù) в П'ємонті. Того ж року збудовано лінію трамвая в хорватському Аграмі.

Дирижабль м'якої системи (довжина — 118 м) й ангар для дирижаблів на заводі компанії «Сіменс-Шуккертверке» в районі Бісдорф/Берлін, 1911 р.

23 січня 1911 року м'який дирижабль, від компанії Siemens-Schuckertwerke GmbH, здійснив перший 40-хвилинний політ. Його довжина становила 118 м, об'єм газу 13500 м³, він міг перевозити 24 пасажира. Два чотирициліндрових двигуни фірми Daimler потужністю 125 к. с. кожний дозволяли дирижаблю розвивати швидкість 72 км/год.

Siemens-Schuckertwerke GmbH виробляла також автомобілі — 1908 року компанія придбала німецького виробника автомобілів Protos Automobile GmbH. Автомобілі Protos були неодноразовими призерами різноманітних перегонів. У ралі «Навколо світу», що стартувало в Нью-Йорку 12 лютого 1908 року, переміг Ганс Кеппен на автомобілі Protos, прибувши першим до Парижа п'ять місяців по тому. Проте в 20-х роках XX століття виробництво автомобілів було припинено. Водночас під маркою «Protos» компанія випускала різноманітну побутову техніку.

У 1913 році на замовлення шведської залізничної компанії SSW і ASEA поставили два експреси й 13 вантажних локомотивів.

На 1914 рік у компанії й підконтрольних до неї структурах працювало 82000 співробітників, вона була одним із найбільших концернів у галузі електротехніки. Проте Перша світова війна, що розпочалася, завдала серйозного удару: багато іноземних дочірніх товариств і підрозділів націоналізовано, відбулися структурні зміни ринків збуту.

1917 року компанія Siemens-Schuckertwerke GmbH збудувала Siemens SSW R VIII — найбільший біплан у світі.

Прямими наслідками Першої світової війни для компаній, належних до складу групи, стали втрата більшої частини іноземної власності, втрата практично всіх патентних прав в іноземних державах і половину капіталу. У цей тяжкий час на чолі компаній Siemens & Halske AG і Siemens-Schuckertwerke GmbH 1919 року став Карл Фридрих фон Сіменс, третій син Вернера фон Сіменса — під його керівництвом компанії почали відновлюватися.

У 20-х роках XX століття Карл Фридрих фон Сіменс, ідучи за принципами, що заклали його попередники, почав розбудовувати «Дім Сіменса» — потужну холдингову компанію, чиї дочірні компанії працювали в різних галузях електротехнічної промисловості. Термін «Дім Сіменса» він запровадив, щоби запобігти визначенню «концерн», але підкреслити численності незалежних компаній.

Попри тяжке повоєнне становище в економіці, компанія продовжувала провадити соціальну підтримку своїх співробітників. Для цього 1919 року було засновано департамент соціальної політики.

Реклама пральних машин Protos, що виробляла компанія «Сіменс»: «… а тим часом машина Protos пере». 1925

Отак, ще 1918 року компанії Siemens & Halske, AEG і Auer-Gesellschaft об'єднують свої виробництва ламп розжарення й світлотехніки в компанію OSRAM GmbH KG. У 1920 році на базі підрозділу компанії, що виробляв прожектори, системи керування вогнем для артилерії і системи зв'язку й управління для військових і комерційних судів, була заснована компанія Gesellschaft für elektrische Apparate GmbH (Gelap).

Не забувала компанія й про міжнародний бізнес. Отак, 1923 року була заснована японська компанія Fuji Denki Seizō K.K. (富士電機製造株式会社, англ. Fuji Electric Company) — спільне підприємство з виробництва електричного обладнання з Furukawa Denki Kōgyō (古河電気工業). Пізніше, 1984 року ця компанія стала називатися Fuji Electric[21].

У 1924/1925 фінансовому році компанія почала запроваджувати конвеєрні збиральні лінії на своїх підприємствах — отак випуск пилососів Protos виріс спочатку до 125 штук на день, а за 1926/1927 фінансовий рік компанія випустила вже 129074 пилососа. Також конвеєрним збиранням вироблялися праски, фени, тостери та інші побутові прилади, потрібні на ринку: за два роки — з 1925 до 1927 — кількість підключених до електромережі домогосподарств Німеччини збільшилася з 25 % до 50 % від загальної кількості.

У 1925 році сталася знакова подія для компанії Siemens & Halske — спільно з компанією Reiniger, Gebbert & Schall із Ерлангена була утворена компанія з випуску медичного обладнання Siemens-Reiniger Veifa Gesselschaft für medizinische Technik GmbH (з 1932 року Siemens-Reiniger-Werke AG) — великий виробник діагностичних і терапевтичних медичних апаратів, зокрема, рентгенівського обладнання. Того ж року німецькі хіміки Іда Таке й Вальтер Ноддак спільно з рентгенологом Отто Бергом (спеціалістом компанії Siemens & Halske) при проведенні досліджень у лабораторії компанії відкривають новий хімічний елемент — реній[22].

1926 року компанія встановлює систему управління дорожнім рухом на Потсдамській площі в Берліні.

1928 року була утворена найбільша в Європі компанія з виробництва вугільних електродів й аморфного вуглецю Siemens-Planiawerke AG. Того ж року для розвитку технології звукового кіно Siemens & Halske і AEG організували компанію Klangfilm GmbH.

Пасажирський лайнер «Бремен»

У 1929 році зійшов зі стапелів розкішний швидкоплавний пасажирський лайнер «Бремен» — майбутній володар «Блакитної стрічки Атлантики», — для якого компанія поставила обладнання зв'язку, системи керування й вимірювання. У липні того ж року здійснив пробний політ гідроплан Dornier Do X, оснащений 12 двигунами Siemens «Jupiter». З розмахом крил 48 м і довжині 40 м тривалий час він залишався найбільшим гідропланом світу.

Знаменною віхою в історії розвитку залізничного транспорту став локомотив E 44 (BoBo) — багатоцільовий електровоз, що його розробив 1930 року Вальтер Рейхель і збудувала компанія Siemens. За маси тільки 78 метричних тонн він вигідно вирізнявся від конкурентів своєю економічністю. У 1932 році між Гамбургом і Берліном почав курсувати один із перших і світі високошвидкісних електропоїздів Flying Hamburger. Електричне обладнання для експресу, що розвивав швидкість 165 км/год, поставила компанія Siemens-Schuckertwerke.

Перші факсимільні системи, що дозволяли передавати зображення, також були розроблені в 20-х роках XX століття. У 1927 році факсимільна лінія, що використовувала систему Siemens-Karolus-Telefunken, сполучила Берлін і Відень. Нова технологія особливо сподобалась журналістам, так як дозволяла передавати зображення до редакції.

Подальшим розвитком телеграфу став телепринтер (телекс) — друкарська машинка, оснащена можливістю передавання й одержування повідомлення. 1933 року, за рекомендацією Siemens & Halske, Рейхспошта Німеччини запустила використання першої громадської телексної мережі між Берлином і Гамбургом. Компанія також уділяла увагу підвищенню пропускної спроможності каналів зв'язку. Отак, у 1936 році Siemens & Halske уперше в світі успішно вдалося здійснити одночасну передачу 200 телефонних дзвінків і телевізійного сигналу по коаксіальному кабелю.

У 1933 році була заснована компанія Siemens Apparate und Maschinen GmbH, що складалася з Gelap і Flugmotorenwerk — фабрики авіаційних моторів — компанії Siemens & Halske AG. Компанія виробляла електричне обладнання й точну механіку для армії, ВМФ і торгового флоту. 1936 року Flugmotorenwerk відійшла до власності компанії Brandenburgische Motorenwerke GmbH (Bramo), а 1940 року, після всього, до компанії Luftfahrtgerätewerk Hakenfelde GmbH (LGW).

1935 року компанія створює центральний департамент реклами, що відповідав за маркетинг і провадив рекламну діяльність компанії. Його очолив Ганс Доміцлафф, чільний німецький маркетолог і дизайнер, який створив популярні тоді бренди сигарет «R6» і «Ernte 23».

1935 року зі складу Fuji Denki Seizō K.K. виокремилася компаніяFuji Tsūshinki Seizō (富士通信機製造, англ. Fuji Telecommunications Equipment Manufacturing), що виробляла обладнання для телефонії і стала в результаті компанією Fujitsu.[21]

У 1937—1941 роках компанія реалізувала важливі проекти в Афганістані. Були споруджені гідроелектростанції Вардак (Wardack), що постачала електроенергію до Кабула, й Пул-і-Гомрі (Pul-i-Ghomri), призначена для постачання текстильних фабрик.

Ув'язнені на примусових роботах збирають авіаційні компоненти на фабриці Siemens у концентраційному таборі Бобрек (що належав до системи таборів Аушвиц/Освенцим). 1944 рік

Оскільки компанії, що належали до «Дому Сіменса», виробляли військову техніку, обладнання подвійного призначення й обладнання для інфраструктури, вони, звичайно, були тісно пов'язані з нацистським режимом, який прийшов до влади 1933 року. Проте фактичний голова «Дому Сіменса» Карл Фрідріх фон Сіменс націонал-соціалістам явно не симпатизував — за Веймарської Республіки він тривалий час був членом Рейхстагу від Німецької Демократичної партії, — що виливалось у суперечки з владою й обережну критику[23] режиму до самої його смерті в 1941 році.

Восени 1943 року компанія розпочала поставки радарної системи Siemens Jagdschloß, першої радарної системи з оглядовим скануванням, що мала в різних модифікаціях граничну дальність виявлення літака від 150 до 300 км.

Одночасно з трудом найманих робітників на заводах і фабриках компанії широко використовувався підневільний труд ув'язнених концтаборів, військовополонених, в'язнів гетто та «остарбайтерів». За даними самої компанії, на осінь 1944 року на «Сіменсі» було 50 тисяч підневільних — приблизно п'ята частина всього персоналу. Зокрема, на фабриці в Равенсбрюку, де вироблялось обладнання зв'язку, працювало більше 2000 жінок — в'язів концтабору Равенсбрюк. Компанія Siemens Schuckertwerke AG також володіла фабрикою в концтаборі Бобрек — одному з близько сорока таборів концентраційного табору «Аушвіц-3», що належив до структури концтабірного комплексу, відомого із загальною назвою «Освенцим»

По закінченні Другої світової війни компанії «Дому Сіменс» перебували в складному становищі, втративши 4/5 активів і більшість виробничих потужностей, а також позбувшись багатьох співробітників, у тому числі голови ради директорів S & H Хайнріха фон Буоля, вивезеного радянськими представниками в Москву (2 травня 1945 року наклав на себе руки), і голови ради директорів SSW Рудольфа Бінгелі, що співпрацював з нацистами (помер в перевалочному таборі 22 вересня 1945). Джозеф Візен у своїй книзі West German Industry and the Challenge of the Nazi Past, 1945—1955 приводить слова одного російського полковника: «Hitler Kaputt, Berlin Kaputt, Siemens Kaputt» .

Однак економіка Німеччини, яка почала відновлюватися, вимагала активного зростання промислового виробництва — компанії, що входять в «Будинок Сіменса», стали одними з локомотивів «німецького економічного дива».

Активно на ринку працювала Siemens-Reinigerwerke AG. У 1950 був представлений Phonophor Alpha, кишеньковий слуховий апарат. У 1960 компанія випустила окуляри з вбудованим слуховим апаратом, а рік по тому з'явилася Auriculina — перша завушна модель з фронтальним прийомом звуку. У 1966 році компанія випустила свій перший внутрішньовушний апарат Siretta.

1958 року компанія Siemens-Elema представила перший у світі імплантований кардіостимулятор.

1959 року компанія Siemens-Schukertwerke представила модульну електронну систему управління SIMATIC, що стала важливою віхою в розвитку промислової автоматизації. Сьогодні SIMATIC — це ціле сімейство продуктів, систем і рішень в області автоматизації, що застосовуються в різних областях промисловості, енергетики та транспорту.

У 50-тих роках у компанії Siemens почалися роботи в царині атомної енергетики. 1963 року почалися поставки дослідних атомних реакторів. Обмін технологіями з підприємством Westinghouse дозволив розробити кілька типів реакторів, здатних працювати на природному або слабозбагаченому урані.

1965 року американський міжпланетний зонд Mariner IV, оснащений тріодами з дисковими виводами фірми Siemens & Halske, вперше передав на Землю фотографії поверхні Марса. Того ж року компанія представила VIDOSON — перший у світі ультразвуковий діагностичний пристрій, що працює в реальному масштабі часу.

Структурно в Siemens AG є такі напрямки діяльності (на 1 жовтня 2011 року):

• Сектор Energy
  • Департамент Fossil Power Generation
  • Департамент Wind Power
  • Департамент Solar & Hydro
  • Департамент Oil & Gas
  • Департамент Energy Service
  • Департамент Power Transmission
• Сектор Healthcare
  • Департамент Imaging & Therapy Systems
  • Департамент Clinical Products
  • Департамент Diagnostics
  • Департамент Customer Solutions
  • Siemens Audiologische Technik GmbH
• Сектор Industry
  • Департамент Industry Automation
  • Департамент Drive Technologies
  • Департамент Customer Services
  • Бізнес-одиниця Metals Technologies
• Сектор Infrastructure & Cities
  • Департамент Rail Systems
  • Департамент Mobility and Logistics
  • Департамент Low and Medium Voltage
  • Департамент Smart Grid
  • Департамент Building Technologies
  • Департамент OSRAM
• Крос-секторні підрозділи
  • Siemens Financial Services
• Siemens Real Estate
• Стратегічні вкладення Strategic Equity Investments
  • BSH Bosch und Siemens Hausgeräte GmbH
  • Nokia Siemens Networks BV
  • Siemens Enterprise Communications
• корпоративні підрозділи, регіональні офіси, дочірні фірми.

Департамент Fossil Power Generation виробляє великі газові турбіни, великі парові турбіни, електричні генератори, комбіновані парогазові установки, АСУТП і IT-рішення для електростанцій.

Департамент Oil & Gas виробляє малі й середні газові турбіни, малі парові турбіни, турбокомпресори, рішення для видобутку нафти й газу, промислові енергетичні установки установки, АСУТП і IT-рішення.

Прибережна ферма вітроенергетичних установок Міддельгрюнден, біля Копенгагена, Данія. На момент побудови вона була найбільшою в світі

Департамент Wind Power працює над рішеннями в галузі вітроенергетики. Компанія постачає вітроенергетичні установки від 0,6 до 3,6 МВт, ферми вітроенергетичних установок та їх обслуговування. Напрям створено з придбанням данської компанії Bonus Energy A/S.

Департамент працює над рішеннями для генерування електроенергії із енергії Сонця і води.

• Рішення для геліотермальних електростанцій (сонячних колекторів) і фотоелектричних установок.
• Рішення для малої гідроенергетики й припливних електростанцій.

Департамент Energy Service надає сервісні послуги для електростанцій. До послуг департаменту належить модернізація наявних генераційних потужностей, підвищення їхньої ефективності, обслуговування турбін і запровадження рішень для скорочення викидів парникових газів і агентів забруднення для теплових електростанцій.

Департамент Power Transmission виробляє компоненти, вимикачі й проекти для мереж розподілення енергії з напругою від 35 кВ (змінного й постійного струму), силові трансформатори до 1,300 МВА і 765 кВ, інтегровані системи керування для енергомереж, пристрої РЗА, системи телемеханіки;

У секторі Індустрія сконцентровані активи компанії, пов'язані з виробництвом засобів автоматизації й рішень для промисловості. Сектор є провідним світовим виробником засобів для автоматизації дискретних процесів, четвертим за розміром в царині засобів для автоматизації неперервних процесів (за інтегральними даними за 2005 фінансовий рік).

Industrial Automation — департамент є постачальником продуктів, систем і рішень для промисловості та інфраструктури. До спектру продукції його відділів належать:

Різноманітні ПЛК і розподілений ввід-вивід сімейства SIMATIC департаменту Industrial Automation

• AS Industrial Automation Systems (Промислові системи автоматизації) — програмовані логічні контролери SIMATIC S7; HMI-додатки SIMATIC WinCC, SIMATIC WinCC flexible і ProTool; DCS-системи SIMATIC PCS 7 (включно зі спеціалізованими BRAUMAT і CEMAT), APACS+, QUADLOG, Teleperm; MES-системи і LIMS-системи;
• CE Control Components and Systems Engineering — низьковольтні пристрої комутації та системні рішення;
• PL Siemens PLM Software — CAx-системи, PLM-системи;
• SC Sensors & Communications (Сенсори та комунікації — польові прилади й аналітичне обладнання) — засоби вимірювання витрати, тиску, рівня, температури тщ., аналізатори рідин і газів, хроматографи, мас-спектрометри. Мережеві рішення (Ethernet/PROFInet, PROFIBUS, AS-Interface, KNX, IWLAN) із загальною маркою SIMATIC NET; продукти для RFID, машинного зору, обладнання для зчитування штрихкодів, DMC и AIDC.
• WT Water Technologies — обладнання і технології для підготовки й очистки води для всіх типів застовувань.

Drive Technologies — департамент виробляє двигуни, мотор-редуктори, ЧПУ та компоненти для електроавтомобілів.

• LD Large Drives (Потужні приводи) — електроприводи SIMOVERT, Robicon, SINAMICS та електродвигуни.
• MC Motion Control System (Цифрове керування переміщенням) — ЧПУ SINUMERIK, серводвигуни, електроприводи SINAMICS, MICROMASTER
• MD Mechanical Drives (Механічні приводи)

Бізнесодиниця Siemens VAI Metals Technologies виробляє системи й рішення для металургії.

Комп'ютерний томограф Siemens SOMATOM Sensation

Департамент розробляє прилади й рішення в таких напрямах:

• Ангіографія
• Флюороскопія (аналогові рентгенівські апарати AXIOM Iconos R100, цифрові рентгенівські апарати AXIOM Iconos R200, AXIOM Iconos MD і AXIOM Sireskop SD)
• Радіографія (плівкові радіографічні установки Multix Compact K, Multix Pro/Pro P, Multix Top/Top P, Vertix UM, цифрові радіографічні установки AXIOM Aristos, мобільні установки серій Polymobil, Mobilett, Multimobil)
• Маммографія
• Хірургія
• Урологія
• Молекулярна візуалізація (поєднані позитронно-емісійні та комп'ютерні томографи Biograph, поєднані однофотонні емисійні та комп'ютерні томографи Symbia, циклотрон Eclipse)
• Променева терапія (Лінійні прискорювачі PRIMUS и ONCOR)
• Комп'ютерна томографія
• Магнітно-резонансна томографія (МРТ-томографи MAGNETOM Concerto, MAGNETOM С!, MAGNETOM Symphony, MAGNETOM Avanto, MAGNETOM Espree и MAGNETOM Trio)
• Ультразвукові системи
• Медичні інформаційні технології

Продукція департаменту часом використовується для досить незвичайних застосувань. Зокрема, за допомогою КТ-системи SOMATOM® Emotion 6 було проведено дослідження мумії Тутанхамона, що дозволило спростувати теорію про насильницьку смерть фараона.[25]

Департамент працює у трьох основних напрямах:

• Building Automation (BAU) — комплексні рішення для енергоефективних/«зелених»/інтелектуальних будівель.
• Control Products & Systems (CPS) — системи автоматизації будівель, продукти для систем вентиляції, кондиціонування, клапани, приводи, датчики.
• Fire Safety & Security (FSS) * Electronic Security — системи виявлення пожежі, пожежогасіння, евакуації; системи контролю доступу, системи відеоспостереження, системи попередження про незаконне проникнення, біометричні системи.

Технікою Siemens Buildig Technologies оснащені такі відомі будівлі, як Лувр, Національна бібліотека Франції та Ейфелева вежа в Парижі, будівля ООН і Рокфелер-центр у Нью-Йорку, Сіднейський оперний театр, перший у світі 7-зірковий готель Jumeirah Beach Resort, (Burj al Arab Tower Hotel) у Дубай, тайваньська вежа TAIPEI 101 — найвища на січень 2007 будівля світу та інші.

До департаменту належать два відділи:

• IC LMV LV — низьковольтне обладнання для електророзподілення: автоматичні вимикачі, шафи енергорозподілення, щитові пристрої, шинопроводи, УЗО, грозорозрядники, лічильники електроенергії, серії розеток і вимикачів (силові та слаботочні розетки, клавішні вимикачі, димери, датчики руху тощо), а також великий спектр виробів, що працюють за KNX протоколом
• IC LMV MV — обладнання середньої напруги: компоненти, вимикачі та проекти для мереж розподілення енергії з напругою нижчою ніж 52 кВ (змінного й постійного струму), вимірювачі якості електроенергії.

Локомотив Siemens Dispolok ES 64

Департамент Rail Systems виробляє обладнання й надає послуги в галузі залізничного транспорту:

• High Speed and Commuter Rail (штаб-квартира в м. Крефельд) розробляє й виробляє високошвидкісні потяги Velaro, Venturio, регіональні електропотяги Desiro.
• Urban Transport (штаб-квартира в м. Відень) виробляє трамваї Avanto, Combino, ULF, потяги метрополітену, легкорейкові транспортні засоби, пасажирські вагони й автоматичні пасажирські транспортні засоби для роботи.
• Locomotives and Components (штаб-квартира в в. Мюнхен) — виробляє електричні та дизель-електричні локомотиви, колісні візки та компоненти.
• Customer Service (штаб-квартира в м. Ерланген) — бізнес-сегмент надає різноманітні послуги в галузі залізничного транспорту.

Департамент Mobility and Logistics реалізує комплексні рішення для переміщення людей і вантажів.

• Rail Automation (штаб-квартира в м. Берлін) виробляє сигнальні системи та системи автоматизації для залізниць.
• Complete Transportation and e-vehicle Infrastructure (штаб-квартира в м. Мюнхен) постачає рішення для керування й безпеки дорожнього руху: світлосигнальне обладнання, центри керування дорожнім рухом, супутникові системи для контролю міжміського руху. Також підрозділ пропонує системи стоянок.
• Infrastructure Logistics виробляє системи для обробки поштової кореспонденції та посилок, і системи логістики для аеропортів, включно з багажними системами.

• Intelligent Power Technologies — інтелектуальні рішення для систем розподілу електроенергії.
• Rail Electrification — електрифікація залізниць, підвісні контактні лінії, SCADA-система RailSCADA Vicos RSC.

Siemens Financial Services — департамент здійснює по всьому світі фінансові операції концерну Siemens і пропонує рішення з фінансування. Департамент відповідає як за питання збуту та інвестицій, так і за питання фінансових угод, управлінням фондами й послугами страхування. До складу департаменту належать 6 відділів:

• Equipment & Sales Financing
• Project & Export Finance
• Equity
• Insurance
• Investment Management
• Treasury & Financing Services

Siemens Corporate Technology не належить до операційних департаментів, проте відіграє важливу роль у розвитку компанії. Департамент проводить дослідження в різних галузях:

• Матеріали те мікросистеми
• Виробничі процеси
• Енергетика та сенсорні системи
• Програмне забезпечення та інжиніринг
• Інформація та комунікації

Siemens Real Estates (SRE) — керує нерухомістю. До послуг SRE також належать менеджмент портфеля нерухомості, придбання та продаж нерухомого майна, здача в оренду й сервісне обслуговування, створення технопарків. До складу департаменту належать 4 операційних відділи:

• Asset Management (AM)
• Development & Construction (DC)
• Purchase & Sales (PS)
• Business Administration Operations (BA O)

Також до складу департаменту належать корпоративні відділи, що забезпечують бізнес-процеси й координаційні групи, що ведуть питання захисту довкілля, безпеки, експортного контролю тощо.

До структури департаменту також відносяться дочірні компанії в таких країнах як Франція (Siemens Immobiliers Management S.A.S.), Велика Британія (Siemens Real Estate Ltd.), Італія (Siemens Real Estate S.r.l.), Мексика (Siemens Immobiliária SA de CV), Росія (ООО «Сименс Менеджмент Инфраструктуры и Имущества») та ін.

Концерн Siemens AG є стратегічним інвестором у таких підприємствах:

• BSH Bosch und Siemens Hausgeräte GmbH — виробник побутової техніки.
• Nokia Siemens Networks BV — Від 1 жовтня 2006 року з підрозділів Mobile Networks, Fixed Networks, Carrier Services (постачальники комплексних мережевих рішень, додатків і послуг для операторів мобільного та фіксованого зв'язку) департаменту Siemens Communications була сформована компанія Siemens Networks GmbH & Co. KG. Планувалося, що з 1 січня 2007 року вона ввійде до складу компанії Nokia Siemens Networks, однак, через корупційний скандал навколо колишнього департаменту Siemens Communication об'єднання відсунуте на пізніші терміни. Свою діяльність компанія розпочала 1 квітня 2007 року.
• Siemens Enterprise Communications GmbH & Co. KG — «дочірня компанія» Siemens AG (49 %) і The Gores Group, LLC (51 %), утворена 1 жовтня 2006 року з підрозділів Enterprise Systems і Enerprise Services, як 100 % дочірня компанія концерну Siemens AG. Компанія розробляє комунікаційні IP-рішення реального часу й послуги для підприємств. Маючи більше ніж 88 млн установлених кінцевих пристроїв, 16 млн установлених IP-клієнтів і 3 млн установлених комунікаційних платформ, Siemens Com є світовим лідером у галузі створення корпоративних комунікаційних IP-рішень. 1 млн корпоративних клієнтів — включаючи більше 70 % найбільших підприємств і корпорацій світу зі списку Fortune 500 — використовують комунікаційні рішення компанії «Сіменс».

Gigaset Communications GmbH — «дочірня компанія» ARQUES Industries AG (80,2 % акцій) і Siemens AG (19,8 %), утворена 1 жовтня 2005 року як Siemens Home and Office Communication Devices GmbH & Co. KG — 100 % дочірня компанія Siemens AG. Розробляє, виробляє та веде дистрибуцію сімейства продуктів Siemens Gigaset, включаючи бездротові телефони, традиційні телефони фіксованого зв'язку й телефони Voice over IP (VoIP), а також пристрої широкосмугового доступу й кінцеві пристрої для домашніх мультимедійних систем.

До ради директорів (нім. Vorstand) концерну Siemens AG на 1 липня 2010 року належать такі особи[26]:

• Петер Лешер (Vorstandsvorsitzender/CEO)
• Вольфганг Деен (CEO Energy)
• Хайнріх Хізінгер
• Джо Кезер (Фінансовий директор)
• Бригітт Едерер
• Херманн Реквард (CEO Healthcare)
• Зігфрід Руссвурм (CEO Industry)
• Пітер Сольмссен
• Барбара Кукс

За даними компанії її основними конкурентами є:

• Сектор Industry — ABB, Alstom, Bombardier, Cegelec, Dassault, Emerson, Finmeccanica, GE, Honeywell, Invensys, Rockwell, Schneider Electric, ITT, SMS, Johnson Controls, Tyco, UTC, Mitsubishi Heavy Industries, Nichia, Philips
• Сектор Energy — Alstom, GE, Mitsubishi Heavy Industries, Vestas, ABB, Areva, Schneider Electric
• Сектор Healthcare — Abbott, Beckman Coulter, Cerner, GE, Philips, McKesson, Phonak, Roche
• Cross-sector
• SEI
  • BSH — Electrolux AB, Miele
  • Nokia Siemens Networks — Alcatel-Lucent, Ericsson, Huawei

Компанія є партнером дитячого фонду ООН, а також робить внесок у розвиток таких видів спорту як Формула-1 і горний велосипед.

Компанія в межах програми Computer helfen heilen und leben розробила спеціальне комп'ютерне обладнання для сліпих людей і людей з обмеженими можливостями.

Компанія провадить спеціальну благодійну програму, з назвою Siemens Caring Hands. У межах цієї програми компанія виділяє кошти, збирає пожертви, й надає обладнання для програм допомоги в надзвичайних ситуаціях і для інших програм у різних країнах. Також у цих програмах беруть добровільну участь співробітники компанії.[27]

• 1853 Початок активної діяльності «Сіменс в Україні», який пов'язаний із початком Кримської війни між Росією та Туреччиною: Siemens виграє контракт на прокладання телефонної мережі Санкт-Петербург — Севастополь через Київ та Одесу.
• 1855 Відкриття технічних бюро в Києві та Одесі, які пов'язані з підписанням контракту на технічне обслуговування протягом 12 років телеграфних ліній акціонерного товариства «Сіменс та Гальське».
• 1870 Прокладка Індоєвропейської лінії Лондон — Калькутта через південь України (Одеса, Керч), довжиною 11 000 км.
• 1882— у Берліні почала діяти перша в світі експериментальна лінія тролейбусу, побудована компанією Siemens & Halske, нині Siemens AG.
• 1892 Оснащення електроприладами першої в країні і другої в Європі трамвайної лінії в Києві.
• 1894—1902 Мережа проектів по оснащенню електротехнічних обладнанням міського транспорту та електростанцій у Львові, Житомирі, Єкатеринославі, Чернівцях та Миколаєві.
• 1897 Встановлення електричної сигналізації на станціях Південно-Західної залізниці.
• 1898 Відкриття філій акціонерного товариства російських електротехнічних заводів «Сіменс та Гальське» в Харкові, Єкатеринославі та Одесі.
• 1900 Оснащення телефонної станції в Одесі.
• 1909 Замовлення будівництва міжміської телефонної централі на 1700 абонентів у Єкатеринославі.
• 1911 Установка системи вуличного освітлення в Одесі.
• 1912 Відкриття родовища газу в містечку Дашава, що на Львівщині. Відкриття підрозділу освітлювальної техніки «Сіменс та Гальське» в Києві.
• 1925 Установка протипожежної сигналізації та системи освітлення для сцени Оперного театру в Одесі.
• 1927—1932 Участь у будівництві та оснащенні Дніпровської ГЕС під Запоріжжям.

• 1989 Початок співробітництва медичного департаменту Siemens AG з заводом «Реле та автоматика», Київ.
• 1990 Заснування спільного підприємства «МКМ Телеком».
• 1992 Відкриття офіційного представництва Siemens AG в Україні. Відкриття при участі Siemens німецького технічного факультету в Донецькому державному технічному університеті.
• 1995 Заснування регіонального бюро Siemens в Одесі.
• 1997 Заснування дочірнього підприємства «Сіменс Україна» зі 100%-им іноземним капіталом. Відкриття філії ДП «Сіменс Україна» — Донецького інженерно-технічного центра.
• 2000 Відкриття нового офісу компанії в Києві.
• 2003 Святкування 150-річчя діяльності Siemens в Україні.
  • Відкриття першого в Україні навчального центру з системи ЧПУ Sinumerik на Новокраматорському машинобудівному заводі
• 2005 Відкриття філії ДП «Сіменс Україна» в місті Львові.
• 2006 Заснування напрямку «Технології для металургії» із штаб-квартирою в Донецьку
• 2007 Святкування 10-річчя заснування ДП «Сіменс Україна»

Виробничі майданчики компанії розміщені переважно в країнах Європейського союзу й зони НАФТА. Також виробничі потужності є в Норвегії, Бразилії, Китаї, Індії, Пакистані, Росії та багатьох інших країнах. Фабрики концерну не раз діставали престижну премію «Найкраща фабрика Європи», що її вручає WHU — Otto Beisheim School of Management і INSEAD. Лауреатами премії стали фабрики Siemens Healthcare, Werk Forchheim (2009), Siemens AG, Automation & Drives, Elektronikwerk Amberg (2007) і Siemens AG, Automation & Drives, Gerätewerk Erlangen (2004).[32]

• бытовая техника Siemens
• Siemens Enterprise Communications — телефонні станції, стаціонарні IP і DECT телефони, рішення корпоративних комунікацій.

• продукти й послуги для логістики — Dematic
• мобільні телефони Siemens — BenQ Mobile
• компьютери Fujitsu Siemens Computers
• Апарати штучної вентиляції легень SERVO — тепер виробляє на тому ж заводі компанія MAQUET