Sea Jack

Судно спорудили у 2003 році на нідерландській верфі Ravestein Shipyard&Construction (місто Deest, провінція Гелдерланд). Первісно воно використовувалось під назвою Jumping Jack, а з 2007 року після викупу компанією A2SEA було перейменовано на Sea Jack.[1]

За своїм архітектурно-конструктивним типом судно відноситься до самопідіймальних (jack-up) та має чотири опори довжиною по 50 метрів, які дають змогу працювати в районах із глибинами від 6 до 30 метрів. Sea Jack обладнане краном Manitowoc M1200 Ringer вантажопідйомністю 800 тон. Його робоча палуба площею 2500 м² витримує навантаження до 20 т/м² (загальна максимальна вага вантажу — 2500 тон).

На судні передбачені каюти для розміщення 23 осіб.[2][3]

Судно прийняло активну участь в спорудженні багатьох офшорних вітрових електростанцій, зокрема виконавши такі роботи:

- спорудження 7 фундаментів та монтаж на них вітрових турбін на ірландській ВЕС Арклоу (Ірландське море, 2003);

- встановлення 30 монопаль на ВЕС Скробі-Сандс (Північне море біля узбережжя Норфолку, 2004);

- спорудження 25 фундаментів та монтаж на них вітрових турбін на ВЕС Бурбо-Бенк (Ліверпульська затока Ірландського моря, 2007);

- спорудження 62 фундаментів та монтаж 60 вітрових турбін (останнє завдання разом з Sea Energy) на нідерландській ВЕС Princess Amalia (Північне море, 2007—2008);

- спорудження 92 фундаментів, а також транспортування та встановлення житлової платформи на данській ВЕС Горнс-Ріф 2 (Північне море, 2009);

- встановлення 100 монопаль та 14 перехідних елементів на ВЕС Танет (Північне море біля узбережжя Кенту, 2009—2010);

- монтаж 36 вітрових турбін на ВЕС Greater Gabbard (Північне море біля узбережжя Суффолку, 2010—2011);

- монтаж 30 вітрових турбін на ВЕС Ормонд (Ірландське море біля узбережжя Камбрії, 2011);

- монтаж разом з судном Sea Worker 72 вітрових турбін на ВЕС Лондон-Аррай (Північне море біля узбережжя Кенту, 2011—2012);

- монтаж разом з суднами Sea Power, Sea Worker та Sea Installer трьох трансформаторів на офшорну платформу для данської ВЕС Анхольт (протока Каттегат, 2012);

- встановлення 27 монопаль на ВЕС Тіссайд (Північне море біля узбережжя Йоркширу, 2002);

- монтаж разом з судном GMS Endeavour вітрових турбін на ВЕС Шерингем-Шоал (Північне море біля узбережжя Норфолку, 2012—2013);

- монтаж разом з судном Sea Worker вітрових турбін на ВЕС Гвінт-і-Мор (Ліверпульська затока Ірландського моря, 2013—2014).[4]