ВЕС Робін-Рігг

ВЕС Робін-Рігг (англ. Robin Rigg) – британська офшорна вітроелектростанція, споруджена в Ірландському морі біля західного узбережжя Шотландії.

ВЕС Робін-Рігг
54°45′00″ пн. ш. 3°43′00″ зх. д.
Держава  Велика Британія
Статус діюча
Район Дамфріс і Галловей
Розташування Ірландське море, затока Солвей-Ферт
Рік початку будівництва 2008
Роки вводу першого та останнього агрегатів 2010
Основні характеристики
Тип ВЕС офшорна
Генеруюча потужність, МВт 180 МВт
Характеристики обладнання
Кількість і марка генераторів 60 вітрових турбін Vestas V90 (2 демонтовано)
Потужність генераторів, МВт 3,0 МВт
Власник
E.ON
Мапа
ВЕС Робін-Рігг
ВЕС Робін-Рігг (Сполучене Королівство)
 ВЕС Робін-Рігг у Вікісховищі

Місце для розміщення ВЕС обрали в шотландському секторі затоки Солвей-Ферт. Сюди у вересні 2007 для облаштування фундаментів прибула самопідйомна баржа Lisa A. Проте невдовзі під час тестового підйому дві опори неочікувано надмірно заглибились у глиняне дно, що загрожувало перевертанням судна. Після обстеження встановили необхідність суттєвого ремонту опор, для проведення якого судно відправили на верф.

Для виконання своїх зобов'язань підрядник залучив до робіт судно іншої компанії – самопідйомну установку MPI Resolution, яка працювала до повернення Lisa A весною 2008 року. Проте невдовзі виявилось, що після ремонту це судно витрачає надмірний час на один цикл переходу в робочий стан. Для задоволення вимог інвестора електростанції до проведення монтажу знову приступило MPI Resolution, яке до початку лютого 2009-го спорудило 60 фундаментів (із загальної кількості 62).[1]

Через зазначені вище затримки введення ВЕС в комерційну експлуатацію відбулось значно пізніше від запланованого, у 2010 році. Крім того, вже по виконанні будівельних робіт стало відомо про недоліки в частині кріплення до паль, пов'язані із застосуванням стандарту DNV J101 .[2][3]

На фундаментах, споруджених в районі з глибинами моря від 5 до 20 метрів (при цьому палі заглиблюються під дно на 30-40 метрів), розмістили башти висотою 80 метрів та власне вітрові агрегати. Доставку останніх здійснювало судно Sea Energy, а безпосередній монтаж – судно Sea Worker. Всього було встановлено 60 вітрових турбін данської компанії Vestas типу V90 з одиничною потужністю 3 МВт та діаметром ротора 90 метрів.

Крім того, за допомогою плавучих кранів Samson[4] та Taklift 4[5] змонтували дві підстанції. Вони приймають продукцію турбін та забезпечують її передачу під напругою 132 кВ на берег, який знаходиться на відстані 9 км. Прокладання головного експортного кабелю здійснило судно AMT Explorer. 

Вартість проекту, реалізованого компанією E.ON, склала 0,5 млрд євро.[6][7]

У 2015 році судно MPI Adventure виконало демонтаж двох турбін, фундаменти яких внаслідок штормів зими 2013/2014 та руху піщаних наносів втратили контакт із морським дном.[8]  

Примітки
  1. LORD JUSTICE LONGMORE LORD JUSTICE PATTEN and LORD JUSTICE CHRISTOPHER CLARKE - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - Between: M T Højgaard A/S Claimant/ Respondent - and - E.ON Climate and Renewables.
  2. MT Højgaard Found Not Guilty in Robin Rigg Trial. Offshore Wind (амер.). Процитовано 11 вересня 2017.
  3. Grout expectations: Eon takes offshore wind hit. theenergyst.com (en-GB). 9 листопада 2015. Процитовано 11 вересня 2017.
  4. m_frow. Robin Rigg Offshore Windfarm. webcache.googleusercontent.com. Процитовано 19 листопада 2017.
  5. TUG_Magazine_December_2008. Архів оригіналу за 14 квітня 2016.
  6. Robin Rigg Wind Farm. Power Technology. Процитовано 11 вересня 2017.
  7. Measurements of Operational Wind Turbine Noise in UK Waters Samuel Cheesman. Архів оригіналу за 11 вересня 2017.
  8. What’s been happening at Robin Rigg? An update. Solway Shore-walker (амер.). 22 лютого 2016. Процитовано 11 вересня 2017.
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.