Vestas

Vestas веде своє коріння до 1898 року, коли Хенд Сміт Хансен купив ковальську майстерню в Лем, Західна Ютландія, яка працювала як сімейний бізнес.[7] Після Другої світової війни Vestas був заснований у 1945 році його сином Педером Хансеном як "Vestjysk Stålteknik A / S" (західно-ютландська сталева технологія). Спочатку компанія виготовляла побутову техніку, перенісши основну увагу на сільськогосподарське обладнання в 1950 р., Інтеркулери в 1956 р. Та гідравлічні крани в 1968 р. Вона увійшла в галузь вітрогенераторів у 1979 р. і виробляла вітрогенератори виключно з 1989 р. [10] У 1997 році компанія випустила у виробництво NTK 1500/60. Продукт був розроблений Тимоті Якобом Йенсеном і отримав німецьку премію IF та премію Red Dot.[8] Північноамериканська штаб-квартира компанії була перенесена в 2002 році з Палм-Спрінгз, штат Каліфорнія, в Портленд, штат Орегон.

У 2003 році компанія об’єдналася з датським виробником вітрогенераторів NEG Micon, щоб створити найбільший у світі виробник вітрогенераторів під знаком Vestas Wind Systems. Після спаду продажів та операційних збитків у 2005 р. [9] Vestas відновився у 2006 р. З часткою ринку 28% [9]та збільшив виробництво, хоча частка ринку зменшилась між 12,5% та 14%.

«Вестас» розпочав програму інформування у 2007 році серед перших у Данії.

1 грудня 2008 року «Вестас» оголосив про плани розширити свою штаб-квартиру в Північній Америці в Портленді шляхом будівництва нової будівлі площею 600 000 квадратних футів (56 000 м2), однак цей план був розкритий у 2009 році через економічний спад, а в серпні 2010 року компанія оголосив переглянутий план, зменшений до масштабу, розширення штаб-квартири в Портленді шляхом реконструкції існуючої, але пустуючої будівлі площею 172 000 кв. футів (16 000 м2) [17]. На той час Вестас працював близько 400 у Портленді та зобов’язувався додати принаймні ще 100 працівників там протягом п’яти років; нова будівля матиме місце до 600 робітників. [10] У травні 2012 року компанія перенесла свої офіси в Портленді в нову будівлю штаб-квартири, відреставровану історичну будівлю.[11]

У лютому 2009 року компанія оголосила про виробництво двох нових типів турбін, 3-мегаватних V112 і 1,8-мегаватних V100. Нові моделі мали бути доступні в 2010 році.

У липні 2009 року компанія Vestas оголосила, що виробничі операції на острові Уайт в Англії будуть закриті через відсутність попиту у Великій Британії, що зачепить там 525 робочих місць та 100 у Саутгемптоні. Близько 25 робітників заводу вітрогенераторів на острові зайняли адміністративні приміщення на знак протесту 20 липня 2009 року, вимагаючи націоналізації для збереження своїх робочих місць.

У серпні 2009 року компанія Vestas найняла понад 5000 додаткових робітників на свої нові заводи в Китаї, США та Іспанії. Компанія заявила, що "сильно розширюється в Китаї та США, оскільки ці ринки зростають найшвидше, на відміну від млявих темпів розвитку вітроелектростанцій у Великій Британії". В рамках цього поступового зміщення виробництва з Європи до Китаю та США, у жовтні 2010 року компанія оголосила, що закриває п’ять заводів у Данії та Швеції, втративши 3000 робочих місць.

У листопаді 2010 року Vestas припинив роботу 70-персонального консультативного відділу "Vestas Excellence", відповідального за забезпечення конкурентоспроможності, обслуговування постачальників, забезпечення якості та глобалізацію.

У січні 2012 року компанія запропонувала звільнити 1600 із своїх 3000 американських робітників, якщо США не продовжать 2,2 цента за кіловат-годину податковий кредит на виробництво, який був продовжений у 2013 році 13 серпня 2012 року, за оцінками, 90 працівників було звільнено з об'єкту Пуебло. На підлозі було покладено шість довгих кольорових ліній, що вели до виходу. Звільненим давали один із шести різнокольорових паперів, а потім доручали слідувати кольоровій лінії, яка відповідала кольоровому папері, який вони отримали. У 2013 році фабрика веж у Пуебло почала нарощувати до повного використання, оскільки замовлення відскочили після спаду 2012 року. Інші об'єкти в Колорадо включають ще 750 осіб, зайнятих на заводі з виробництва клинків у Віндзорі, штат Колорадо. Вестас має виробництво гондоли та клинка в Брайтоні, штат Колорадо, а також управляє вежею в місті Пуебло, штат Колорадо. Вестас заявив, що вирішив побудувати свої північноамериканські виробничі потужності в Колорадо через центральне розташування штату, розгалужену транспортну інфраструктуру та залізничну систему, існуючу виробничу базу та кваліфіковану робочу силу.

У травні 2013 року Маріка Фредрікссон стала новим виконавчим віце-президентом та фінансовим директором компанії після того, як її попередник Даг Андресен подав у відставку з особистих причин. Її стратегія полягає в тому, щоб повернути Vestas до більш високих доходів після значних збитків, з якими зіткнулася компанія: з 166 млн. Євро збитків у 2011 р. Та збільшених до 963 млн. Євро в 2012 р.[12]

У вересні 2013 року Vestas створив спільне підприємство з морських вітрогенераторів з Mitsubishi Heavy Industries, створивши MHI-Vestas, включаючи Vestas V164 потужністю 7-9 МВт V164, найпотужнішу турбіну на Землі.

У жовтні 2013 року компанія Vestas продала свої чотири ливарні та два обробні заводи VTC Partners GmbH.

У травні 2014 року компанія Vestas оголосила, що додасть сотні робочих місць до своїх закладів у Колорадо в Віндзорі та Брайтоні, а після грубого 2012 року назвала 2013 рік одним із «найкращих років у історії». Вестас також додав співробітників у Пуебло і очікував, що башта в кінцевому підсумку перевищить 500. "Вестас" заявив, що до кінця 2014 року в Колорадо планується зайняти 2800 працівників. Станом на 2016 рік, Vestas має потужність виробництва гондоли в США 2,6 ГВт.

У березні 2015 року "Вестас" оголосив, що збільшить кількість робочих місць на 400 на своєму заводі з виготовлення клинків у Віндзорі, і заявив: "У нас був дуже успішний 2014 рік". У 2015 році майже половина всіх турбін Vestas йшла на американський ринок (майже 3 ГВт для США з 7,5 ГВт у всьому світі). Vestas має намір побудувати фабрику клинків в Індії в 2016 році.[13]

У 2014 та 2015 роках 26 недобросовісних співробітників були зафіксовані за програмою компанії, що повідомила про порушення (перша в Данії), і були покарані.

У лютому 2016 року компанія Vestas отримала найбільше замовлення в 1000 МВт (278 x 3,6 МВт) для проекту Fosen поблизу Тронхейму в Норвегії. Це коштує 11 мільярдів датських крон і має доставляти 3,4 TWW на рік.

У 1 кварталі 2016 року середня ціна вітрогенератора становила 0,83 млн. Євро за МВт, порівняно з 0,91 роком раніше.

У 2016 році Вестас був визнаний номером 7 у списку Clean200.

У 2019 році компанія MHI-Vestas отримала судно для постачання та експлуатації для проекту офшорного вітру Deutsche Bucht, а ще два кораблі були заплановані для інших проектів.