Вагоновожатые
«Вагоновожатые» — український музичний гурт, який створили 2013 року колишній фронтмен дніпровського колективу «И Друг Мой Грузовик» Антон Слєпаков і гітарист Валентин Панюта, раніше відомий за харківським гуртом «Lюk».
Вагоновожатые | |
---|---|
Презентація альбому «Референс» | |
Основна інформація | |
Жанр | IDM, spoken word, електронік-рок |
Роки | з 2013 |
Країна | Україна |
Мова | російська, українська |
Склад | Антон Слєпаков, Валентин Панюта, Станіслав Іващенко |
Інші проєкти |
ИДМГ, Lюk, DOK |
http://vgnvj.com/ | |
| |
Вагоновожатые у Вікісховищі |
Історія
Ідея гурту з'явилася в Антона Слєпакова і Валентина Панюти в 2012 році, при зустрічі в одній із кав'ярень Харкова. Музика Панюти виявилося тим, чого не вистачало Слєпакову в проекті НеГрузовики, який на той час вичерпав себе. Після того, як було записано дебютний трипісенний синґл «Сгруппироваться» (випущений 1 квітня 2013) і мініальбом «Без трамваев» (випущений 16 жовтня того ж року і записаний на кошти, зібрані шляхом краудфандингу), до гурту приєднався ударник Стас Іващенко, який до цього грав в донецькому гурті DOK. Такий досить «зірковий» склад дозволяє характеризувати «Вагоновожатые» як супергурт. Першим записаним із живими ударними релізом став синґл «Упасть с тандема». Після того, як у складі колективу з'явився барабанщик, «Вагоновожатые» почали давати живі концерти. Доти Слєпаков і Панюта обмежувалися студійними записами, часто не зустрічаючись особисто, але обмінюючись своїми частинами роботи через інтернет.
Третій альбом гурту "Вогнепальні", презентований у травні 2021, записано повністю українською мовою. [1].
Дискографія
- Альбоми
- Вассервага, 2015
- Референс, листопад 2018
- Вогнепальне, травень 2021
- Мініальбоми
- Без трамваев, жовтень 2013
- Упасть с тандема, 2014
- Стартап Молодость, 2016
- Синґли
- Сгруппироваться, квітень 2013
- Хундервассер Хунта, 2015
- Человеческие Слабости, жовтень 2018
- Касета, 2020
- ZNO, 2020
Примітки
- Антон Слєпаков («Вагоновожатые») – про літеру «Р», перехід на українську мову та карантин. The Village Україна. 17 листопада 2020. Процитовано 3 березня 2021.