Вазуза
Вазу́за (рос. Вазуза) — річка, права притока Волги, у Смоленській та Тверській областях Росії. Належить до внутрішнього безстічного басейну Каспійського моря.
Вазуза | |
---|---|
![]() | |
56°10′05″ пн. ш. 34°35′26″ сх. д. | |
Витік | Смоленська височина (Смоленсько-Московська височина) [1] |
• координати | 55°21′35″ пн. ш. 33°59′21″ сх. д. |
• висота, м | 260 [1] |
Гирло | Волга (м. Зубцов) [1] |
• координати | 56°10′05″ пн. ш. 34°35′27″ сх. д. |
• висота, м | ~150 [1] |
Похил, м/км | 0,68 м/км |
Басейн | Волга → Каспійське море |
Країни: |
![]() |
Регіон |
Смоленська область Тверська область |
Довжина | 162 км |
Площа басейну: | 7 120 км² |
Середньорічний стік | 39 м³/с |
Притоки: | Osugad, Losminad, Amchasnad, Berezuykad, Gostizhad, Kasnyad, Lyubushkad, Sluyad і Sheshmad |
Водойми в руслі | Вазузьке водосховище |
Ідентифікатори і посилання | |
код ДВР Росії | 08010100312110000000923 |
GeoNames | 476281 |
![]() | |
![]() |
Географія
![](../I/Vazuza_river.jpg.webp)
Довжина — 162 км, площа басейну — 7 120 км².
Річка бере початок на північних схилах Смоленської височини (Смоленсько-Московська височина), поблизу села Мар'їно, Вяземського району. Тече у північному — північно-східному напрямку, територією Вяземського, Новодугинського, Сичовського районів Смоленської області та Зубцовського району Тверської області і біля міста Зубцов впадає у Волгу з правого берега.
У верхній течії має досить широку долину, поблизу міста Сичовка прорізає виходи вапняків, звужується, подекуди стає порожистою. Замерзає у листопаді, розкривається на початку квітня. Швидкість течії помірна і становить 0,3-0,5 м/с. Середньорічна витрата води біля села Пашутіно (Зубцовський район) — 39 м³/с (за 5 км від гирла).
Біля гирла, за три кілометри вище Зубцова побудована гребля Вазузського водосховища, яке затопило порожисту частину Вазузи до гирла річки Лосьміни біля міста Сичовка і всю нижню течію правої притоки — річки Гжать. Вода водосховища використовується для водопостачання міста Москви.
Притоки
Річка Вазуза приймає більше десятка малих та середніх приток. Найбільші із них (від витоку до гирла):[2]
Назва притоки | Довжина,(км) | Площа водозбірного басейну,(км²) | Відстань від гирла Вазузи,(км) | Витрата води,(м³/с) |
---|---|---|---|---|
ліві притоки | ||||
Лосьміна | 49 | 421 | 69 | |
Осуга | 100 | 1 290 | 11 | 8,7 |
праві притоки | ||||
Касня | 107 | 1 480 | 62 | |
Гжать | 67[3] | 2 370 | 45 | |
Шешма | 39 | 193 | 1 |
Панорама
![](../I/Volga-Vazuza.jpg.webp)
Примітки
- Річка Моркока на TopoMapper.com. витік, гирло
- Государственный водный реестр РФ: Река Вазуза Процитовано: 2013-07-23 (рос.)
- До заповнення Вазузського водосховища, довжина річки становила 113 км.
Посилання
- Географический энциклопедический словарь. Москва. «Советская энциклопедия». 1989. стор. 91(рос.)
- Річка Вазуза // Большая советская энциклопедия : в 30 т. / главн. ред. А. М. Прохоров. — 3-е изд. — М. : «Советская энциклопедия», 1969—1978. (рос.)
- Річка Вазуза в «Словарях и энциклопедиях на Академике» (рос.)