Вайнштейн Михайло Ісакович

Миха́йло Іса́кович Вайнштейн (справжнє ім'я Мойсей; * 20 лютого 1940, Дружківка — 26 травня 1981, Київ) — український живописець, скульптор. Представник доби шістдесятництва[1].

Михайло Ісакович Вайнштейн
При народженні Мойсей Ісакович Вайнштейн
Народження 20 лютого 1940(1940-02-20)
Дружківка, Донецька область
Смерть 26 травня 1981(1981-05-26) (41 рік)
  Київ
Національність Єврей
Країна  СРСР
Жанр портрет, натюрморт, тематична картина, пейзаж
Навчання Національна академія образотворчого мистецтва і архітектури
Діяльність художник
Напрямок реалізм, імпресіонізм, експресіонізм, «суворий стиль»
Роки творчості 1965—1981
Вплив С. Григор'єв

Біографія

Народився у м. Дружківка Донецької області. Осиротів у дитинстві після загибелі батьків на фронті, виховувався в дитячому будинку з братом.

Початкову художню освіту здобув у Київській художній середній школі ім. Т. Г. Шевченка, яку закінчив 1957 року. Навчався у Київському художньому інституті, який закінчив 1965 року (майстерня М. Хмелько). Надалі, до 1967 року, удосконалював майстерність у Творчих майстернях Академії мистецтв (керівник С. Григор'єв)[2].

З 1965 року брав участь у республіканських, всесоюзних і міжнародних виставках. Член Спілки художників України з 1967 року[3].

Перша персональна виставка відбулася 1987 року в Києві, після смерті митця, адже чимало робіт Вайнштейна тривалий час не могли потрапити на офіційні виставки. Тепер його називають одним з класиків українського андеграундного мистецтва 1960-70-х років.

Твори Михайла Вайнштейна зберігаються у Національному художньому музеї України, Національному музеї «Київська картинна галерея», Музеї історії Києва, Музеї спортивної слави, зібранні (колекції) образотворчого мистецтва Градобанку, колекції Національного банку України, художньому музеї Принстонського університету (Нью-Джерсі, США), в інших музейних колекціях, а також в приватних колекціях в Україні та за кордоном[3].

Творчість

Працював у царині станкового живопису, скульптури. Серед творів:

Живопис
  • «Шахи» (1966)
  • «Хлопчик єврейського гетто» (1966)
  • «Брати. 1941» (1967)
  • «Лікнеп» (1967)
  • «Перші» (1968)
  • «Вчителька Марія Василівна» (1970)
  • «Олія» (1971)
  • «Автопортрет» (1972)
  • «Чотири на три» (1972)
  • «Ранок» (1981)
  • серія «Пейзажі Києва» (1979—1981)
Скульптура
  • «Чекання»; бронза (1968)
  • «Чекання»; бронза (1978)

Вибрані виставки
  • 1987 — персональна виставка, Спілка художників України, Київ
  • 1987 — персональна виставка «Невідомий Вайнштейн», галерея «Мистецький курінь», Київ[1]
  • 1987 — персональна виставка, «Стародавній Київ», Київ
  • 1992 — виставка «Мистецтво вільної України», Київ, Лондон, Ноттінгем
  • 1994 — виставка «Мистецтво вільної України», Тулуза
  • 1996 — персональна виставка, галерея «L'Art», Київ
  • 1999 — персональна виставка, галерея «Тадзіо», Київ
  • 2000 — виставка «Ноїв Ковчег», Національний художній музей України, Київ
  • 2002 — персональна виставка «Каталог», галерея «Аліпій», Київ[4]

Примітки
  1. Юлія Омельчук. Усе залишається людям
  2. Михайло Вайнштейн. Каталог виставки творів. — Київ, 1987
  3. Вайнштейн Михайло (1940—1981)
  4. Вікторія Бурлака. Йдучи "слідом відсутності "… // Дзеркало тижня, 1 лютого 2002

Література
  • Михайло Вайнштейн. Каталог виставки творів. — К: Спілка художників України, 1987.
  • Марченко І. Невідомий Вайнштейн // Образотв. мистец. — 2007. — № 4. — С. 38-39

Посилання
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.