Вакатіпу
Озеро Вакатіпу (англ. Lake Wakatipu) — внутрішнє озеро (озеро фінгер[1]) на Південному острові Нової Зеландії. Воно знаходиться в південно-західній частині регіону Отаго, недалеко від кордону із регіоном Саутленд. Назва: Озеро Wakatipu походить від оригінальних слів мови маорі Whakatipu-wai-Māori[2].
Вакатіпу англ. Lake Wakatipu | ||||
---|---|---|---|---|
Озеро Вакатіпу з Квінстауна | ||||
45°05′06″ пд. ш. 168°33′39″ сх. д. | ||||
Розташування | ||||
Країна | Нова Зеландія | |||
Регіон | Квінстаун-Лейксd | |||
Розташування | Південний острів | |||
Геологічні дані | ||||
Тип | пальцеве озероd | |||
Розміри | ||||
Площа поверхні | 291 км² | |||
Висота | 310 м | |||
Глибина середня | 230 м | |||
Глибина макс. | 380 м | |||
Довжина | 75,2 км | |||
Ширина | 6 км | |||
Вода | ||||
Басейн | ||||
Вливаються | Дартd і Ґрінстаунd | |||
Витікають | Каварауd | |||
Країни басейну | Нова Зеландія | |||
Інше | ||||
Geonames | 6204703 | |||
Вакатіпу (Нова Зеландія) | ||||
| ||||
Вакатіпу у Вікісховищі |
Географія
Озеро має протяжність близько 80 кілометрів (це найдовше озеро Нової Зеландії) при максимальній ширині до 5-6 км, і площу 291 км2, за цим показником воно третє після озер Таупо (616 км²) та Те-Анау (344 км²). Озеро також дуже глибоке, його дно знаходиться на 70 м нижче рівня моря, максимальна глибина — 380 м, середня — 230 м. Його поверхня знаходиться на висоті 310 м, і воно розташоване у південній частині Південних Альп. В плані озеро має форму букви «S» або зворотної (перевернутої) букви «N» («собача нога»). Річка Дарт впадає в північний кінець озера. Від гирла річки озеро простягається на південь — південний схід приблизно на 30 кілометрів, перш ніж різко повернути на схід — північний схід. Через двадцять кілометрів, воно знову круто повертає на південь, досягаючи свого південного кінця через 30 км поблизу містечка Кінгстон. Живлення озера переважно льодовикове.
З озера витікає річка Каварау, що витікає з єдиного рукава озера, Франктон Арм, 8 км на схід від Квінстауна. Приблизно 18 000 років тому річка Матаура також витікала з південного рукава озера Вакатіпу. Флаєр Кінгстон проходить частиною колишнього русла цієї річки, тепер заблокованого льодовиковою мореною[3]. Місто Квінстаун знаходиться на північно-східному березі озера біля східного кінця його середньої частини. Тут відбувається явище, яке одержало назву сейш з періодом коливання 26,7 хвилин, що призводить до того, що рівень води в затоці Квінстауна піднімається і падає приблизно на 200 мм[4].
Озеро Вакатіпу славиться своєю мальовничою красою, оточене горами. Гірський масив Ремаркаблес лежить уздовж його південно-східного краю. Цей район є популярним місцем для пригодницького туризму, лижного спорту, парапланеризму, банджі-джампінгу і пішохідного туризму в межах легкої досяжності. Вінтажний пароплав, TSS Earnslaw регулярно курсує водами озера. Поруч у громаді Гіббстон є кілька виноградників.
З усіх боків озеро оточене високогірною місцевістю з найвищою вершиною, яка розташована поблизу, — горою Ернслав (2819 м, гірський хребет Форбс, Південні Альпи), що розташована за 50 км на північ від гирла річки Дарт. На південно-західному узбережжі озера (на південь від Квінстауна) розташована доволі примітна гора Сесіл Пік (1978 м).
Етимологія
Повна оригінальна назва озера: Вакатіпу-вай-Маорі (Whakatipu-wai-Māori)[5].
Вважається, що назва озера походить від народу вайтаха, який згодом був витіснений народом каті мамое. Старійшини сучасного нгаї таху кажуть, що хоча ім'я Вакатіпу є архаїчним, а його початкове значення є загадкою, whaka означає причинний ефект, а tipu означає зростання[5]. Тому Вакатіпу може означати «зростаюча затока», якщо оригіналом був Whakatipu, а h випала в південного маорійському діалекті. Діалект також відомий тим, що скидає кінцеві голосні. Waka також може означати «порожнистий»[6]. Wakatipua або Whakatipua (каное / затока духів) були зафіксовані історично, як і Wakatapu (священна посудина).
Вакатіпу — це також назва ще шести непов'язаних з озером географічних об'єктів на Південному острові, включаючи Tarahaka Whakatipu — сідло Гарріса на початку маршруту Роутебурн; Whakatipu Katuka — річка Голліфорд та її долина; і Whakatipu Kohurangi — затока Маорі в Пелорус-Саунд[7], регіон Мальборо[8].
Легенда говорить, що ложе озера утворилося, коли гігантський огр Копу-вай був спалений уві сні, залишивши після себе тільки своє серце, що, згідно з тією ж легендою, є причиною ритмічного підйому і опускання сейшу озера.
Затоплення
Озеро Вакатіпу періодично зазнавало впливу повеней[9] що суттєво наносять збитки прибережним громадам Кінгстона, Ґленорчі та Квінстауна. Помітними були повені такі як: повінь 1878 року в Квінстауні, яка зачепили значну частину віддалених районів Квінстауна та Отаго, повінь 1995 року в Квінстауні, і особливо сильна повінь в Квінстауні 1999 року, які суттєво пошкодили центральний діловий район міста та дорожню інфраструктуру, що призвело до приблизно 50 мільйонів доларів США збитків[10][11][12].
Дика природа
Озеро Вакатіпу є середовищем проживання вугрів довгопірних (екземпляр, виловлений в 1886 році, є найбільшим із відомих з цього вид[13]), коричневої форелі, лосося та райдужної форелі[14]. Ці та інші риби є їжею для хижаків, таких як баклан. Чорнодзьоба чайка часто зустрічається навколо озера, тоді як найпоширенішими птахами є чорнодзьоба чайка та завезений крижень. Присутній більш менший птах, який часто не помічається через його розмір — це новозеландська чернь.
У популярній культурі
Фільм
Озеро Вакатіпу має багато географічних подібностей з озером Лох-Несс. Тому воно було зняте як знаменитий шотландський Лох-Несс у фільмах:
- «Водяний кінь: Легенда глибин» (2007) і був одним з головних місць зйомок цього фільму[15].
- А також як фон для декількох сцен з фільму «Володар кілець: Братство кільця», зокрема Ґондор в Середзем'ї.
Галерея
Квінстаун, веселка над озером Вакатіпу, |
Озеро Вакатіпу. Південний острів, |
Озеро Вакатіпу на фоні гір Ремаркаблес. |
Марка Нової Зеландії 2 пенси, синього кольору, |
Див. також
- Список озер Нової Зеландії
Примітки
- Озеро фінгер (пальцеве), також відоме як фіордне озеро або коритне — «вузька лінійна водойма, що займає заглиблену льодовиками долину, а іноді затримується моренною дамбою».
- Māori name for Lake. Архів оригіналу за 20 грудня 2012. Процитовано 9 червня 2012.
- Turnbull, I M (2000). Geology of the southeastern Eyre Mountains relevant to tenure review. Wellington, N.Z.: Department of Conservation. ISSN 1171-9834.
- Lake Wakatipu at Willow Place. www.orc.govt.nz (англ.). Процитовано 31 травня 2019.
- Kuprienko, Dasha (5 грудня 2017). Is it Wakatipu or Whakatipu?. Stuff. Процитовано 17 січня 2021.
- H. Beattie (1920). Art. XII.—The Southern Maori, and Greenstone: Addenda 52. с. 51–52.
- Мальборо-Саундс — це система затоплених річкових долин, що утворилися після останнього льодовикового періоду близько 10 000 років тому.
- Jamieson, Debbie (16 січня 2021). Call to return the missing 'wh' to South Island Māori place names. Stuff. Процитовано 17 січня 2021.
- Lake Wakatipu flood hazard (ORC).
- Flood events 1995-2004. www.civildefence.govt.nz (англ.). Процитовано 31 травня 2019.
- Williams, Guy (15 листопада 2014). Learning from the big flood. Otago Daily Times Online News (англ.). Процитовано 31 травня 2019.
- Back in the Day: Queenstown hit by extreme flooding. TVNZ (en-NZ). Процитовано 31 травня 2019.
- Fishing World Records
- Lake Wakatipu Fishing. Архів оригіналу за 20 грудня 2014. Процитовано 28 квітня 2011.
- Miller, Gerri. Inside 'The Water Horse'. HowStuffWorks, Inc. Процитовано 7 липня 2008.
- Lane, Megan (17 серпня 2013). Top of the Lake: Is New Zealand's greatest actor New Zealand itself?. BBC News Magazine.
Посилання
- Wakatipu basin на Teara.govt.nz (англ.)
- Квінстаун / Вакатіпу в Департаменті охорони природи
- Мапа з озером Вакатіпу (англ.)