Вала

За певними оцінками, чисельність народу становить приблизно 100 тисяч осіб. Вала говорять на мові вале (валі), який належить до нігеро-кордофанської групі мов.

Більшість представників цього народу є мусульманами-сунітами, хоча є дані про те що серед цього народу зустрічаються християни-католики. Хоча зустрічаються представники народу вала, які вірують у культ предків, приносять їм жертви. Також ці люди вклоняються духам землі та родючості[1].

За твердженням джерел, предки вала прийшли з держави Мампрусі. У XVII столітті вала створили ранньополітичне утворення Ва, підкоривши автохтонне населення (лобі та дагари). Остаточне формування вала закінчилося у другій половині ХІХ століття; вони ввібрали в себе такі народи, як: лобі, дагари, сисала, авуна, а також мампруси, дагомба, хауса. Саме вони склали основне населення Ва, назва якого скоро стала етнонімом.

Основним заняттям вала є вирубно-вогневе тропічне землеробство. Вони вирощують такі культури, як просо, кукурудза, бобові, рис, арахіс, ямс, овочі. Развите скотарство - велика та мала рогата худоба. Вала активно використовують різні ремесла - ковальське, ткацьке,гончарне, плетіння, обробка шкур. Також вала займаються мисливством, працюють на плантаціях какао, а також займаються видобутком корисних копалин[2].

Живуть вала в глиняних будинках, з солом'яними дахами та глиняними стінами. Будівлі, призначені для худоби, в основному, круглі. Повсякденний одяг - пов'язка на бедрах. На великі свята вала одягають довгі білі сорочки з льону або хлопку.