Валантен де Булонь

Народився в містечку Куломм'є. Його хрестили в паризькій церкві Сен Дені 3 січня 1591 року. Отже, швидше за все він народився в грудні 1590 року, а хрестини відбулись після одужання матері. Його прізвище пов'язують з містом Булонь-сюр-Мер. Походив з родини художників, його батько і дядько були живописцями. Ймовірно, що перші художні навички він здобув від них. Можливо, встиг попрацювати в Парижі чи королівській резиденції Фонтенбло.

В Італію він прибув у 1613—1614 роках з доброю навичкою живопису, яку вдосконалив в Римі. Перші документальні свідоцтва перебування художника в Італії належать до 1620 року, коли він позначений в парафії римської церкви Санта Марія дель Пополо.

Найбільший вплив на Валантена як художника мали твори Караваджо, його послідовника Бартоломео Манфреді і Симона Вуе. Мав колористичні здібності. Відрізнявся драматичним світосприйяттям і добре передавав у живопису трагічні біблійні сюжети.

На його обдарованість звернула увагу впливова римська родина Барберіні, з котрої походив папа Урбан VIII. Племінник папи римського Франческо Барберіні замовив художнику 1626 року «Алегорію Італії», що збереглася донині. Валантен де Булонь брав участь у роботах з декорування собору Св. Петра разом із Ніколя Пуссеном та Симоном Вуе.

До 1632 року мешкав і працював у Римі, де й помер.

Брав у власну майстерню учнів. Серед офіційно занотованих учнів Валантена де Булоня — художник Ніколя Турньє та скульптор П'єтро Франкавілла.

Валантен де Булонь. «Євангеліст Лука». Перша третина 17 ст.

Концерт ( Валантен де Булонь), Лувр, Париж

• «Таємна вечеря», Національна галерея старовинного мистецтва (Рим)
• «Христос жене з храму торгашів» (різні варіанти)
• «Апостол Петро зрікається Христа» (різні варіанти)
• «Динарій кесаря», Версаль
• Серія «Чотири Євангелісти», Версаль
• «Увінчання Христа терновим вінцем», Стара Пінакотека, Мюнхен
• «Мучеництво Св. Лаврентія», Прадо, Мадрид
• «Іван Хреститель», ц-ва Санта Марія ін Віа, Камеріно
• «Мучеництво Св. Мартіріана і Процессуса»
• «Бог робить із Савла апостола Павла»(різні варіанти)
• «Юдита відрубує голову Олоферну», Національний музей мистецтв, Ла Валетта
• «Юдита з головою Олоферна», Музей августинців, Тулуза
• «Суд царя Соломона», Лувр, Париж
• «Давид з головою Голіафа», музей Тіссена-Борнемісса, Мадрид
• «Картярі-шулери», Дрезденська картинна галерея
• «Ворожка», (різні варіанти)
• «Бенкет з музикою»,
• «Концерт», Лувр, Париж
• алегорія «Чотири пори людського життя», Національна галерея, Лондон
• «Мойсей зі скрижалями Бога»
• Портрет Рафаелло Менікуччі

• Австрія
• Велика Британія
• Іспанія
• Італія
• Німеччина
• Росія
• США
• Франція

• C. Pietrangeli, Watykan. Arcydzieła malarstwa, Warszawa: Arkady, 2000, ISBN 83-213-3979-4.
• Cuzin, J.P., Valentin de Boulogne 1988
• Ivanoff N, Valentin de Boulogne 1966
• Mojana M, Valentin de Boulogne, Eikonos ed.,1989
• Zuffi S, La pittura barocca: due secoli di meraviglie alle soglie della pittura moderna, Electa ed., Milano 1999 p. 224 — 226
• Каталог выставки в парижском Большом Дворце 1974 г., Valentin et les caravagesques français.

• Сейченто
• Мистецтво Італії
• Сейченто
• Живопис бароко
• Караваджизм
• Еміграція
• Товариство «Перелітні птахи»
• Валантен де Булонь. Список картин

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Валантен де Булонь