Лувр

Брати Лєнен. «Вояки у казармі надвечір», 17 ст. Лувр, Париж

Лувр надзвичайно збагатився за рахунок малих і великих приватних збірок.

• Колекція кардинала Мазаріні дала «Портрет Кастільйоне» Рафаеля, «Венеру дель Пардо» Тиціана, «Антіопу» Корреджо.
• Колекція Ябаха дала картини Веронезе, Тінторетто, Тиціана («Юнак з рукавичкою», «Дама перед дзеркалом»), «Смерть Богоматері» Караваджо і «Сільський концерт» Джорджоне.
• Придбання збірки (не кардинала), а герцога Рішельє дало 13 картин Ніколя Пуссена.
• Наполеонівські грабежі мистецьких зібрань в Італії неможливо назвати колекціонуванням. У 1815 році з примусовим припиненням його влади налічили 5 223 тільки картин, які було слід вивезти з Лувру і повернути законним володарям. А були ще меблі, скульптури, гобелени тощо. Повернуто було далеко не все, а вельможні переможці Наполеона зі Священного союзу зголосилися, що Париж таки мистецький центр, вони сюди приїдуть, завдяки чому багато чужих творів мистецтва так і залишили в Луврі.
• Тільки на початку 19 століття дирекція Лувру купує картини Шардена і полотно Яна Вермера з Дельфту. А директор Жанрон, сам другорядний художник, настояв на придбанні картин Жеріко. Адміністрація музею починає купувати картини представників інших мистецьких течій, що дуже не схожі на офіційно підтриманий класицизм, академізм тощо. Серед придбаних робіт — «Свобода, що веде народ» Делакруа, представника романтизму.
• Подарунком Лувру була колекція лікаря Ла Каза, що дала музею Франса Галса («Циганка»), картину Хосе де Рібера «Кульгавчик» і полотно Рембрандта «Вірсавія».
• Тимчасове директорство в Луврі архітектора Удіно та скульптора Далу привело в колекцію музею полотно Пітера Брейгеля Старшого «Каліки», «Автопортрет» Дюрера, триптих Рогіра ван дер Вейдена.
• Скандальна «Олімпія» (художник Едуар Мане) придбана в Лувр лише у 1907 році. Потім настав час французьких імпресіоністів, комерційно розкручене мистецтво котрих перетнуло мільйонні кордони на мистецьких аукціонах.

Туристична схема-план Лувра

Лувр має не тільки картинну галерею, яку репрезентують широко відомі картини майстрів Італії, Франції, Німеччини, Іспанії, Голландії та Фландрії 17 століття. Це різнобічна колекція витворів мистецтва і за матеріалами, і за техніками, і за стилями. Лувр входить в десятку найбільших музеїв Європи і світу разом з Метрополітен-музеєм, музейним комплексом в Берліні, Ермітажем, Музеєм Прадо в Мадриді, Британським музеєм (що не має картинної галереї), Національною галереєю в Лондоні (декілька музеїв, де експонують живопис, театральне мистецтво тощо).

З 2008 експонати музею Лувр розбиті на 8 наступних колекцій:

• Стародавній Схід
• Стародавній Єгипет.
• Стародавня Греція, Етрурія, Стародавній Рим.
• Мистецтво ісламу (від мусульманської Іспанії до Індії тощо).
• Скульптури
• Декоративно-ужиткове мистецтво (скло, порцеляна французька і закордонна, східні килими і сюжетні гобелени, вишивки, кераміка)
• Образотворче мистецтво
• Графічне мистецтво

Лувр є власністю французького уряду; проте з кінця 1990-х він став більш незалежним. З 2003 року музею дозволили самостійно створювати фонди для реалізації власних проектів. У 2006 році державне фінансування музею скоротилося з 75 відсотків загального бюджету до 62 відсотків. У 2008 році французький уряд виділив лише $180 мільйонів з загального річного бюджету музею $350 млн. Решта коштів надійшла з приватних пожертвувань та продажу квитків.

Персонал Лувру становить більше 2000 працівників на чолі з директором Анрі Луаретом, який звітує перед французьким міністерством культури та комунікації. Під керівництвом Луарета, який змінив П'єра Розенберга у 2001 році, політика Лувру зазнала змін, дозволивши музею надавати і позичати більше експонатів, ніж раніше. У 2006 році музей надав 1300 одиниць предметів мистецтва, що дозволило йому позичити більше експонатів з інших музеїв. З 2006 по 2009 Лувр надав свої роботи для Музею високого мистецтва в Атланті, штат Джорджія, і отримав за це 6,9 млн дол. США, які були використані на ремонт приміщення музею. Майбутнє відкриття філіалу музею в столиці Об'єднаних Арабських Еміратів Абу-Дабі збільшить додаткові надходження для Лувру. Луарете більш незалежний в прийняті рішень, за його керівництва більш ніж 90 відсотків загальної площі музею тепер доступні для демонстрації експонатів кожен день, проти 74 відсотків у 2001 році. Він ввів безкоштовний вхід в п'ятницю увечері, подовжив роботу музею, фонд придбання творів мистецтва збільшився з $4,5 млн в 2004 до $36 млн в 2007.

Лувр причетний до суперечки з приводу культурних цінностей, захоплених під час Другої світової війни нацистами і при Наполеоні I. Після нацистської окупації, більш ніж 60 000 предметів мистецтва повернулись до Франції. Близько 2000 об'єктів, право власності яких не було точно встановлено, і на які претендували ізраїльтяни, залишились у французьких музеях, включаючи Лувр. У 1997 році прем'єр-міністр Ален Жюппе ініціював створення комісії на чолі з Жаном Маттеолі для розслідування цієї справи. Відповідно до заяви уряду, Лувр продовжує утримувати 678 одиниць спірних предметів мистецтва. Під час військових кампаній Наполеона, багато предметів античності були виявлені під час археологічних розкопок, зокрема в Єгипті і на Близькому Сході, і вивезені до Франції. Адміністрація Лувру висловилася на користь подальшого утримання цих пам'яток, незважаючи на прохання країн, в яких вони були знайдені, повернути їх. Музей бере участь в арбітражних засіданнях, які проводить комітет ЮНЕСКО зі сприяння повернення культурних цінностей країнам їхнього походження.

У березні 2007 року стало відомо, що в 2012 році в Абу-Дабі буде збудований філіал музею Лувр. Згідно з 30-річною угодою, підписаною міністром культури Франції Рено Доннедье де Вабром і шейхом Заіда бен Султана Аль Нахайяна, в центрі Абу-Дабі планують побудувати музей в обмін на € 832 млн ($1,3 млрд). За проектом французького архітектора Жана Нувеля та інженерної фірми Буро Хаппольд, Лувр Абу-Дабі займатиме 24 000 м² і буде покритий дахом у формі літаючої тарілки. Франція погодилася протягом 10 років по черзі надавати від 200 до 300 предметів мистецтва; надати досвід управління; організовувати проведення 4 тимчасових виставок щороку протягом 15 років. Експонати будуть надходити з кількох музеїв, зокрема Лувру, Центру Жоржа Помпіду, Музею д'Орсе, Версалю, Музею Гіме, музею Родена, і Музею на набережній Бранлі.

Лувр зазнав декілька значних реорганізацій. Найбільша — створення музею д'Орсе й передача туди всіх творів з 1848 по 1914 роки. Саме в музей д'Орсе увійшли картини імпресіоністів та інших мистецьких напрямів. Твори майстрів 20-го століття збирає, вивчає та експонує Музей сучасного мистецтва імені Жоржа Помпіду. Хронологічно експозиції Лувра закінчуються 1848 роком.

Відділ Стародавнього Єгипту створений 15 травня 1826 за розпорядженням Карла X.

Першим наглядачем створеного Музею Єгипту став розшифровувач давньоєгипетських ієрогліфів Жан-Франсуа Шампольйон.

Нині колекція єгипетських старожитностей поділена на 3 частини:

• Римський Єгипет, Коптський Єгипет;
• Тематична експозиція;
• Хронологічна експозиція.

• 
  «Писар, що сидить», 2600—2350 до н. е. (ІV або V династія), Стародавній Єгипет
• 
  Осіріс, Ісіда та Гор; 874-850 до н. е.
• 
  Стела Жрець спалює пахощі перед Ra-Horakhty-Atum, близько 900 до н. е.
• 
  «Молода пані з сережками», Фаюмські портрети
• 
• 
• 
• 
• 
• 
• 
• 
• 
• 
• 
  Аменофіс III

У колекції представлені:

• Архаїчна Греція
• Класична Греція
• Елліністична Греція
• Етрурія
• Стародавній Рим

Окремі зали присвячені грецькій кераміці, глиняним і бронзовим виробам, коштовностям.

• 
  Кіклади, голова жінки, культура Керос, 2700–2300 до н. е.
• 
  Мілон Кротонський
• 
  Адоніс
• 
  Олександр Великий
• 
  Артеміда
• 
  Афіна з Веллетри
• 
  Жертви Марсу
• 
  Аполлон
• 
  Каракалла
• 
  Ганімед
• 
• 
  Етруська чорнофігурна амфора, Діомед та Поліксена, близько 540–530 до н. е.
• 
  Етруський саркофаг, 520-510 до н. е.
• 
  Афродита, 3 століття до н. е., римська копія 2 століття н. е.
• 
  Сократ, римська копія скульптури Лісіппа, 1 століття н. е.
• 
  Боргезький борець, Агасій Ефеський, близько 100 н. е.
• 
  Фриз аттичного саркофаг: Ахіллес перед судом Лікомеда, 240 н. е.
• 
  Рампінський вершник, Стародавні Афіни, близько 550 до н. е.
• 
  Медальйон з Еросом, еллінізм, близько 250-200 до н. е.
• 
  Венера Мілоська
• 
  Ніка Самофракійська
• 
  Ніка Самофракійська

• Ніка Самофракійська
• Афродіта Мілоська
• Теракоти Танагри
• Відродження
• Караваджизм
• Сад бароко
• Абсолютизм
• Французька революція
• Революційний класицизм
• Давньогрецькі скульптури
• Домінік Віван-Денон, перший директор Лувра
• Огюст де Форбен, другий директор Лувра
• 4513 Лувр — астероїд, названий на честь музею.

• Офіційний сайт музею.
• УКРАЇНСЬКЕ бароко — в Луврі. «Галицький Мікеланджело».
• La Cour du Louvre Virtual Panorama (QTVR small) par Tolomeus.
• Лувр: від фортеці до музею. (рос.)
• Sacre Bleu! It's the Louvre Inc. (англ.)