Валентин (Міщук)

Митрополи́т Валенти́н (Тимофій Ада́мович Міщу́к; 14 жовтня 1940, Брест, Білорусь) — єпископ Російської православної церкви; митрополит Оренбурзький та Саракташський, голова Оренбурзької митрополії.

Митрополит Валентин
митрополит Оренбурзький та Бузулукський Валентин здійснює Чин Великої освяти храму святої великомучениці Катерини в Римі
Тимчасовий управитель Бузулукською єпархією
5 жовтня 2011  25 березня 2012
Наступник: Олексій (Антипов)
Архієпископ Бакинський,
вікарій Ставропольської єпархії
26 лютого 1994  17 липня 1995
Попередник: Олександр (Раєвський)
Наступник: Олександр (Іщєїн)
Архієпископ Гродненський та Волковиський
18 лютого 1992  26 лютого 1994
Церква: Білоруський екзархат
Наступник: Артемій (Кищенко)
6-й Архієпископ Корсунський
27 жовтня 1990  18 лютого 1992
Церква: Російська православна церква
Попередник: Кирил (Гундяєв)
Наступник: Гурій (Шалімов)
Архієпископ Володимирський та Суздальський
(до 30 грудня 1988 — єпископ)
12 травня 1987  27 жовтня 1990
Попередник: Серапіон (Фадєєв)
Наступник: Євлогій (Смирнов)
Єпископ Тамбовський та Мічуринський
26 квітня 1985  12 травня 1987
Попередник: Михайло (Чуб)
Наступник: Євгеній (Ждан)
Єпископ Звенигородський,
вікарій Московської єпархії
16 листопада 1979  26 квітня 1985
Попередник: Анатолій (Кузнєцов)
Наступник: Микола (Шкрумко)
Єпископ Уфимський та Стерлітамакський
25 липня 1976  16 листопада 1979
Попередник: Іріней (Середній)
Наступник: Анатолій (Кузнєцов)
 
Альма-матер: Московська духовна академія (1970) і Московська духовна семінаріяd (1966)
Діяльність: священник
Народження: 14 жовтня 1940(1940-10-14) (81 рік)
Брест, Білорусь
Священство: 20 квітня 1969
Чернецтво: 30 березня 1969
Єп. хіротонія: 25 липня 1976

Нагороди:



 Валентин у Вікісховищі

Життєпис

1957 – поступив до 1-ї кляси Мінської духовної семінарії.

19581962 – відбував службу у большевицькій армії.

1962 – звільнений у запас, деякий час працював шофером автоколони.

1963 – вступив до 2-ї кляси Московської духовної семінарії.

1966 – закінчив семінарію по першому розряду і поступив на 1-й курс Московської духовної академії.

30 березня 1969 – пострижений в ченці з іменем Валентин на честь святого мученика Валентина (пам’ять— 24 квітня).

20 квітня 1969 – рукопокладений в ієродиякона, 18 липня 1969 — в ієромонаха.

1970 – закінчив МДА зі ступенем кандидата богослов’я за твір по катедрі Візантології на тему «Святитель Григорій Палама та Миколай Кавасіла (огляд життя і праць)».

28 серпня 1971 – зведений в сан ігумена.

1975 – призначений відповідальний за прийом іноземних гостей у Троїцько-Сергієвій лаврі та в МДА.

20 липня 1976 – зведений в сан архімандрита.

Архієрейство

25 липня 1976 – хіротонія в єпископа Уфимського та Стерлітамакського.

16 листопада 1979 – призначений єпископом Звенигородським, вікарієм Московської єпархії – представником російської православної церкви при патріарху Антіохийському.

26 квітня 1985 — єпископ Тамбовський та Мічуринський.

12 травня 1987 — єпископ Володимирський та Суздальський.

30 грудня 1988 – зведений в сан архієпископа.

27 жовтня 1990 — архієпископ Корсунський. Єпархію не прийняв через опозицію його призначенню.

18 лютого 1992 — архієпископ Гродненський та Волковиський.

26 лютого 1994 — архієпископ Бакинський, вікарій Ставропольської єпархії та ректор Ставропольської духовної семінарії.

17 липня 1995 – на покої з офіційним мотивуванням: «різке падіння дисципліни у Ставропольській ДС», яке призвело до того, що «семінаристи голодали».

19 липня 1999 – призначений архієпископом Оренбурзьким та Бузулукським.

25 лютого 2004 – зведений в сан митрополита.

5 жовтня 2011 – у зв’язку з утворенням Бузулукської та Орської єпархій титул змінено на Оренбурзький та Саракташський. 6 жовтня 2011 — голова новоутвореної Оренбурзької митрополії[1].

26 грудня 2012 призначений ректором Оренбурзької духовної семінарії.[2]

Нагороди

  • Орден дружби — За досягнуті трудові успіхи та багаторічну роботу, активну громадську діяльність[3]
  • Орден преподобного Сергія Радонезького ІІ ступеню (РПЦ, 1983) — до 30-ти річчя представництва у Дамаску
  • Орден князя Данила Московського ІІ ступеню (2000) — до 60-річчя від дня народження

Помісних православних церков:

  • Орден Митрополита Гор Лівійских (1981)
  • Два Ордена апостолів Петра та Павла (Антіохійська православна церква), 1985)
  • Орден Єрусалимської церкви (1991)

Примітки

Посилання

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.