Вальтер Лакнер

Вальтер Лакнер (нім. Walter Lackner; 5 лютого 1891, Інстербург25 вересня 1976, Берлін) — німецький військово-повітряний діяч, генерал-лейтенант люфтваффе.

Вальтер Лакнер
нім. Walter Lackner
Народився 5 лютого 1891(1891-02-05)
Інстербург
Помер 25 вересня 1976(1976-09-25) (85 років)
Берлін
Військове звання  Генерал-лейтенант Люфтваффе
Нагороди
Залізний хрест 1-го класу
Залізний хрест 2-го класу
За поранення (нагрудний знак)
Медаль «За вислугу років у Вермахті»
Медаль «За вислугу років у Вермахті» 3-го класу
Медаль «За вислугу років у Вермахті» 4-го класу
Почесний хрест ветерана війни (для учасників бойових дій)
За поранення (нагрудний знак)
Нагрудний знак пілота-спостерігача (Пруссія)
Комбінований Знак Пілот-Спостерігач

Біографія

1 червня 1910 року вступив в 1-й гренадерський полк «Кронпринц». Учасник Першої світової війни, 20 серпня 1914 року важко поранений. Після одужання 18 листопада 1915 року направлений в 2-й запасний батальйон свого полку. У березні-квітні 1915 року пройшов підготовку льотчика-спостерігача в Адлерсгофі. З квітня 1915 по липень 1916 року — льотчик-спостерігач 11-го польового авіазагону. З 1 жовтня 1916 року служив в інспекції авіації, з 1 квітня 1917 року — в штабі 6-ї авіагрупи, з 14 серпня 1917 року — в штабі командувача авіацією 7-ї армії. З 4 грудня 1917 року — командир 20-ї охоронної ескадрильї, з 31 січня 1918 року — 7-ї бойової ескадрильї. 21 березня 1918 року очолив бойову групу «Лакнер», а 10 серпня 1918 року переведений в штаб командувача авіацією 9-ї армії.

В 1919-22 роках служив у піхоті, з 4 червня 1920 року — ад'ютант 1-го стрілецького (з 1 жовтня 1920 року — піхотного) полку. 31 травня 1922 року звільнений у відставку. У 1925 році пройшов підготовку в льотній школі в Кенігсберзі. 1 листопада 1925 року знову вступив на військову службу, офіцер ландверу; займався питаннями таємного відтворення ВПС. 17 липня 1933 року призначений начальником групи відділу LA I (оперативний) Імперського міністерства авіації. З січня 1934 року — офіцер для особливих доручень. З 1 липня 1937 року — радник 3-го відділу Генштабу люфтваффе. З 1 жовтня 1937 року — командир 2-ї групи 254-ї бомбардувальної ескадри в Ешвегу.

З 1 травня 1939 року — командир 54-ї бомбардувальної ескадри. Учасник Польської і Французької кампаній. 19 квітня 1940 року його літак був збитий в Аррасі, сам Лакнер взятий в полон французами і поміщений в госпіталь. 24 квітня звільнений німецькими військами. 30 липня 1940 року призначений начальником 4-ї контрольної комісії ВПС (в Бордо). З 1 лютого 1941 року — начальник 77-го вищого навчального авіаційного командування, на базі якого 1 січня 1943 року була сформована 10-та авіадивізія. 15 травня 1943 року переведений в резерв, а 15 червня 1943 року переведений в штаб 11-го авіаційного (парашутного) корпусу. З 1 березня 1944 року — заступник командувача 1-ю парашутною армією, одночасно в червні 1944 року тимчасово виконував обов'язки командира 6-ї парашутної дивізії. З 15 листопада 1944 року — командир 2-ї парашутної дивізії. Його дивізія була розгромлена в Рурському котлі, а сам Лакнер 30 квітня 1945 року взятий в полон американськими військами. 20 червня 1947 року звільнений.

Звання

Нагороди

Література

  • Залесский К.А. Люфтваффе. Военно-воздушные силы Третьего рейха. М.: Яуза-Пресс, 2005, ISBN: 5699137688
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.