Вальтер фон Гюнерсдорфф

Вальтер фон Гюнерсдорфф (нім. Walther von Hünersdorff; 28 листопада 1898, Каїр, Єгипет17 липня 1943, Харків, УРСР) — німецький воєначальник, генерал-лейтенант вермахту. Кавалер Лицарського хреста Залізного хреста з дубовим листям.

Вальтер фон Гюнерсдорфф
нім. Walther von Hünersdorff
Генерал-майор фон Гюнерсдорфф (1943).
Народився 28 листопада 1898(1898-11-28)[1]
Каїр, Єгипетський хедиват, Османська імперія
Помер 17 липня 1943(1943-07-17)[1] (44 роки)
Харків, Українська РСР, СРСР
Країна  Німеччина
 Німецька імперія
Діяльність офіцер
Учасник Перша світова війна, Друга світова війна, Операція «Вінтергевіттер» і Битва на Курській дузі
Роки активності з 1915
Військове звання  Генерал-лейтенант
Нагороди
Лицарський хрест Залізного хреста з Дубовим листям
Застібка до Залізного хреста 1-го класу
Застібка до Залізного хреста 2-го класу
Золотий німецький хрест
Залізний хрест 1-го класу
Залізний хрест 2-го класу
Медаль «За вислугу років у Вермахті»
Медаль «За вислугу років у Вермахті»
Медаль «За вислугу років у Вермахті» 4-го класу
Почесний хрест ветерана війни (для учасників бойових дій)
Медаль «За зимову кампанію на Сході 1941/42»
Нагрудний знак «За танкову атаку»

Біографія

Учасник Першої світової війни. Після демобілізації армії залишений в рейхсвері, служив в кавалерії, отримав підготовку офіцера Генштабу. З 1 квітня 1934 року служив в штабі командування танкових військ. З 1 жовтня 1936 року — командир роти 4-го розвідувального батальйону. З 1 лютого 1939 року — 1-й офіцер Генштабу в штабі 1-ї танкової дивізії, з 1 квітня 1939 року — при штабі командування 6-ї групи сухопутних військ. При мобілізації 26 серпня 1939 року призначений 1-м офіцером Генштабу в штаб 253-ї піхотної дивізії. Після закінчення Польської кампанії 25 жовтня 1939 року переведений на аналогічну посаду в штаб 2-го армійського корпусу. Учасник Французької кампанії. З 12 вересня 1940 року — начальник штабу 15-го моторизованого корпусу, з 15 лютого 1941 року — 3-ї танкової групи. Учасник Німецько-радянської війни. З 1 лютого 1942 року — командир 11-го танкового полку. Учасник Сталінградської битви, включаючи спроби деблокувати 6-ту армію. З 7 лютого 1943 року — командир 6-ї танкової дивізії. Під час боїв на Курській дузі 14 липня 1943 року був важко поранений снайпером в район Бєлгорода: куля влучила в голову, осколок каски проник в мозок. Помер у шпиталі, похований на німецькому військовому цвинтарі в саду Тараса Шевченка. Могила не збереглась, оскільки радянська влада знищила цвинтар.

Звання

Нагороди

Галерея

Примітки

Література

  • Залесский К. А. Железный крест. — М.: Яуза-пресс, 2007. — 4000 экз. — ISBN 978-5-903339-37-2
  • Rangliste des Deutschen Reichsheeres, Hrsg.: Reichswehrministerium, Mittler & Sohn Verlag, Berlin 1930, S. 61.
  • Veit Scherzer: Die Ritterkreuzträger 1939—1945, Scherzers Militaer-Verlag, Ranis/Jena 2007, S. 409, ISBN 978-3-938845-17-2
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.