Валіха

Виготовляється з порожнистого стовбура бамбука Valiha diffusa завдовжки 90-120 см і діаметром 7-10 см. Інколи використовують види бамбука з великим міжвузлям. До нього зовні прикріплені 21-24 струни. Може виготовлятися також з сосни або металу[1][2]. Струни для валіха спочатку виготовлявся з волокон бамбука, які закріплені за допомогою трісок. У XXI столітті при відсутності професійних струн використовуються металеві жили з кабелів типу боуден-трос[3][4]. На східному березі Мадагаскару, в околицях Туамасіни, валіха виготовлялася з металевої бляхи, при цьому її згинають в паралелепіпед, а не в циліндр, а струни натягують тільки на одній з граней, причому струни для лівої і правої руки виконавця розташовують окремо[4]. Етнічна група антандрой та інші південні народності використовують власних різновид валіхи — «маровані» (дослівно «багато струн»), яку роблять із соснових планок. Маровані має прямокутний перетин і товстіші, ніж зазвичай, струни з жил промислових кабелів[4].

Фіксованого ладу у валіхи немає, використовується кілька місцевих, а також європейський рівномірно темперований[4].

Валіха з'явилася на Мадагаскарі після міграцій малайців. Вона споріднена кільком малайсько-індонезійським музичним інструментам, інструментам гірських народів В'єтнаму і індійського округу Бастар (бхуябаджа)[5].

Валіха використовувалася у релігійних ритуалах для залучення добрих духів[2]. Вважається, що тільки інструменти певного тембру можуть допомогти викликати необхідних духів, так як вони розрізняють висоту музичного звуку[4].

Одним з найвідоміших гравців на валісі ХХ століття є Ракотозафі (народився у 1938 році)[6]. Більшість з небагатьох записів у виконанні Ракотозафі, були зробленні у центральній студії Малагасійського радіо. Сильвестр Рендафісон є ще одним відомим музикантом на валісі[7].

• Летнев, А. Б., В. А. Субботин, М. Ю. Френкель. История Африки в XIX—начале XX в. — М. : Наука, 1984. — С. 523.
• Wald, E. Global Minstrels: Voices of World Music. — Taylor & Francis, 2007. — P. 62. — ISBN 978-0-415-97930-6.
• Abels, B. Austronesian Soundscapes: Performing Arts in Oceania and Southeast Asia. — IIAS / Amsterdam University Press, 2011. — P. 136. — (IIAS Publication Monographs) — ISBN 9789089640857.
• The Concise Garland Encyclopedia of World Music. — Taylor&Francis, 2013. — Т. 1. — 800 p. — ISBN 978-1-136-09570-2.
• Dournon, G. Grove Dictionary of Musical Instruments. — Oxford University Press, 2015.

• A traditional Valiha. Museum of Art and Archeology of the University of Antananarivo, Madagascar
• A Valiha on-line course by Bana Rahalahy