Ванураніліт
Ванураніліт (рос. вануранилит; англ. vanuranylite; нім. Vanuranylit m) — мінерал, водний ураніл-ванадат.
Ванураніліт | |
---|---|
| |
Загальні відомості | |
Статус IMA | затверджений (А)[1] |
IMA-номер | IMA1967 s.p. |
Хімічна формула | Al(UO₂)₂(VO₄)₂(OH)·11H₂O |
Nickel-Strunz 10 | 4.HB.20 |
Dana 8 | 42.11.13.1 |
Ідентифікація | |
Сингонія | Моноклінна сингонія[2] |
Інші характеристики | |
Названо на честь |
ванадій[3], уран[3], алюміній[3] |
Типова місцевість | Mounana mined[3] |
Ванураніліт у Вікісховищі |
Загальний опис
Хімічна формула: (H3O)2[(UO2)2V2O8] х4H2O. Склад у %: H2O — 10,82; BaO — 2,96; CaO — 0,53; K2O — 0,38; PbO — 0,59; UO3 — 58,33; U2O5 — 18,25; нерозч. залишок — 7,0.
Сингонія ромбічна. Утворює нальоти і кірочки, інколи дрібні псевдогексагональні кристали. Спайність досконала. Густина 3,64. Твердість 2. Колір жовтий. Вторинний мінерал зони окиснення.
Див. також
Примітки
- International Mineralogical Association - Commission on new minerals, nomenclature and classification The IMA List of Minerals (February 2013) — 2013.
- mineralienatlas.de
- Ralph J., Nikischer T., Hudson Institute of Mineralogy Mindat.org: The Mineral and Locality Database — [Keswick, VA], Coulsdon, Surrey: 2000.
Література
- Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Донбас, 2004. — Т. 1 : А — К. — 640 с. — ISBN 966-7804-14-3.
- Лазаренко Є. К., Винар О. М. Ванураніліт // Мінералогічний словник. — К. : Наукова думка, 1975. — 774 с.
- Ванураніліт // Мінералого-петрографічний словник / Укл. : Білецький В. С., Суярко В. Г., Іщенко Л. В. — Х. : НТУ «ХПІ», 2018. — Т. 1. Мінералогічний словник. — 444 с. — ISBN 978-617-7565-14-6.
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.