Ванчо Ніколеський

Ванчо Ніколеський народився в селі Црвена Вода — Дебарца, Охрид. Початкову школу закінчив у рідному селі, гімназію в Охриді та школу вчителя в Скоп'є. Після закінчення школи викладав у багатьох селах по всій Македонії. [1] Після звільнення Македонії Ніколеський працював журналістом і редактором щоденного "Тітовського піонера" і в дитячих програмах на Радіо Скоп'є і Радіо Бітола. З 1950 року був членом Асоціації письменників Македонії.[2]

Ніколеський належить до засновників македонської дитячої літератури та її найвидатнішого представника в період відразу після Другої світової війни. Свої перші поетичні твори він опублікував у дитячій газеті "Тітовський піонер". [3]

• „Македонче“ (перша дитяча збірка македонською мовою, 1946)
• „Мице“ (поема, 1947)
• „Школско ѕвонче“ (пісні, 1947)
• „Прва радост“ (пісні, 1947)
• „Бабино вретенце“ (пісні, 1948)
• „Крај огниште“ (пісні, 1948)
• „Дедови перекази“ (пісні, 1950)
• „Шарено торбиче“ (пісні, 1950)
• „Татковина“ (пісні, 1950)
• „Мое село“ (пісні, 1950)
• „Чуден свет“ (пісні, 1952)
• „Чудотворен кавал“ (оповідання, 1952)
• „Мојот ден“ (ілюстрація, 1952)
• „Стани, Коле“ (пісні, 1952)
• „Братска дружба“ (перекази та байки, 1953)
• „Четиринаесет илјади ослепени“ (історична поема про часи Царя Самуїла, 1954)
• „перекази и байки за деца“ (1955)
• „Чудни случки“ (оповідання, 1958)
• „Цвета смета“ (ілюстрація, 1960)
• „Волшебното самарче“ (роман, 1962)
• „перекази од моето село“ (оповідання, 1964)
• „Гоце Делчев“ (роман, 1964)
• „Чуден дедо“ (пісні, 1964)
• „Под виорното знаме“ (роман, 1967)
• „перекази од волшебната куќичка“ (оповідання, 1970)
• „Малиот ловец“ (оповідання, 1970)
• „Станко спанко“ (пісні, 1972)
• „Ѕвездени вечери“ (пісні, 1973)
• „Рачко плачко“ (пісні, 1973)
• „Крвави години“ (хроніка-роман)
• „Жива книга“ (оповідання, 1978)

• „Мое село“ — е-книга на „Македоника“
• „Волшебното самарче“ — е-книга на „Македоника“
• „Гоце Делчев“ — е-книга на „Македоника“