Варгейм
Варге́йм (англ. Wargame, Воєнна гра) — різновид стратегічних ігор, зокрема, настільних і відеоігор, які відтворюють воєнні дії. Варгейми, як правило, поділяються на історичні, вигадані, фентезійні, та науково-фантастичні.
Особливістю варгеймів є їх орієнтованість на тактику — гравець, який отримує тактичну перевагу, завжди може виграти.
Хобі, пов'язане з іграми варгейму, називається варгеймінгом (англ. Wargaming).
Настільні варгейми
Найдавнішим варгеймом була індійська настільна гра «чатуранґа», прообраз шахів. Другим джерелом появи варгеймів є військові навчання в Пруссії XIX століття, для спрощення та економії коштів, перенесені з реальних полів, лісів і річок, з реальними військами, на великий стіл зі зменшеними моделями. Вони мали назву «Kriegsspiel» і були складені в 1812 прусським офіцером Леопольдом фон Рейшвіцем (нім. von Reiswitz), і згодом доповнені його сином. Хоча «Kriegsspiel» і відрізнявся від сучасних варгеймів, там були деякі з найбільш важливих елементів — використання шестигранних кубиків (нині відомі як дайси), розмітка ігрового поля. Противники розміщувалися в сусідніх кімнатах і не бачили сил один одного, загони на стіл виставляли ведучий гри або його помічники. З часом ці військові ігри розділилися в бік ускладнення — на допомогу військовим, і в бік спрощення, де стали основою правил для настільних військових ігор.
Першою «сучасною» настільною військовою грою (англ. board wargame) вважають «Маленькі війни» 1913 року, створену Гербертом Веллсом. Вона містила досить прості правила для піхоти, кавалерії й артилерії у вигляді іграшок. Іронічний тон, ліричні відступи та загальна легкість викладу, зробили художню складову «Маленьких Воєн» популярнішою за власне правила.
Настільні варгейми того типу, що використовуються понині, з'явилися в 1954 році з публікацією гри Tactics Чарльзом Робертсом (Charles Swann Roberts) і стали найбільш популярними в середині 70-х. Для таких ігор часто використовуються мініатюрні фігурки, що позначають військову техніку або військові загони, хоча настільний варгейм може замість фігурок використовувати фішки або картки (наприклад, Naval War і Armor Supremacy). Більшість ситуацій в сучасних варгеймах вирішуються кидком кубиків — стрільба, відступ, рух через пересічені місцевість, бойовий дух тощо.
У промислових масштабах настільні варгейми стали випускатися в другій половині XX століття. Існує безліч різних настільних ігор в різних жанрах:
- реалістичні, засновані на реальних чи вигаданих подіях (Warhammer Ancient Battles, Flames of War, «Велика Вітчизняна», «Епоха битв»);
- науково-фантастичні (BattleTech, Warhammer 40,000, «Зоряний десант»);
- фентезійні (Warhammer Fantasy Battle).
Також термін «варгейм» застосовується в рольових іграх, як назва стилю гри, при якому головним елементом гри є битви, а метою — перемога ігрової партії над противниками (на противагу відігруванню сюжету).
Відеоігри-варгейми
Особливості
Жанр варгейму у відеоіграх є похідним від настільних варгеймів. Так, наприклад, серія Close Combat має у своїй основі правила настільного варгейма Squad leader, що моделює бої піхотних відділень Другої світової війни. Проте у відеоігровій індустрії варгейми в цілому розвивалися з мінімальним посиланням на настільні ігри, тому на Заході термін «варгейм» не заведено використовувати щодо відеоігор.
В більшості такі ігри мають вигляд «штабної карти» зі схематичними зображеннями територій, військ. Гравець бере на себе роль генерала чи інших чинів командного складу.
На відміну від «класичних» стратегій прямого контролю, у варгеймах ігровий процес відбувається покроково, і керована одиниця не завжди виконує накази, якщо їй заважають перепони. У низці відеоігор-варгеймів показується психологія солдата, який, наприклад, може відмовитися йти на вірну смерть.
Також варгеймами щодо відеоігор інколи називають ті ігри, де акцент робиться на самих боях, без розбудови бази та найму військ. Тобто, гравець відправляє на завдання наперед дані сили. До прикладу, як в Space Hulk (2013).
Найвизначніші ігри
- Computer Bismarck (Strategic Simulations, Inc., 1980) — цій грі приписують титул першого «серйозного» комп'ютерного варгейму.
- Panzer General — (Strategic Simulations, Inc, 1994) — гра, де бойові одиниці прирівнюються до батальйонів, хоча розміри одиниць і карти не пропорційні. Характеристики бойових одиниць точно відповідають характеристикам реальної бойової техніки та військових підрозділів, а сценарії ґрунтуються на історичних подіях.
- Steel Panthers — (Strategic Simulations, Inc, 1995) — тактична військова гра, де використовується зброя з часів Другої світової війни й до теперішнього часу. Битва відбувалася в покроковому режимі й відрізнялися високою правдивістю моделювання бою. Гравець керував як кожним солдатом окремо, так і бригадами солдатів.
- Close Combat — (Microsoft, 1996) — тут враховувалися такі фактори, як індивідуальний моральний дух і небажання виконувати накази. Залежно від карти, можна використовувати маскування і захист солдатів і техніки. З'явився такий елемент як «туман війни», причому в техніки, як і в реальності, огляд обмежений. Оригінальна гра мала низку продовжень, останнє з який вийшло в 2014 році.
- Combat Mission — (Big Time Software, 2000) — тривимірна гра, в якій кожен «хід» розділений на два етапи — «планування» і «виконання». На етапі «планування» гравці одночасно роздають команди підлеглим військам, які ті виконуватимуть протягом 15-и секунд. При цьому вони не обмежені в часі і можуть як завгодно довго і ретельно планувати свої дії. На бій впливали погодні ефекти і «туман війни», коли гравець бачив тільки те, що бачать солдати. Перемога давалася не тільки на підставі знищення противника і взяття ключових точок, але на основі втрат і захоплених полонених.