Варґентін (кратер)

Варґентін (лат. Wargentin) — кратер на Місяці, біля південно-західного краю видимого боку. Діаметр — 85 км, координати центру — 49.53° пд. ш. 60.44° зх. д. / -49.53; -60.44. Дуже незвичний кратер[1]: його заповнює лава, що піднялася до вищого рівня, ніж довкола. З'явився у нектарському періоді[2].

Варґентін
лат. Wargentin
Мозаїка знімків зонда Lunar Reconnaissance Orbiter
(ширина зображення — 140 км)

Мозаїка знімків зонда Lunar Reconnaissance Orbiter
(ширина зображення — 140 км)

49.53° пд. ш. 60.44° зх. д. / -49.53; -60.44
Небесне тілоМісяць
Типметеоритний
Діаметр85 км
ЕпонімПер Вільгельм Варгентін
Назву затверджено1935
У базах даних
GPN
SAI-index=271

Варґентін
 Варґентін у Вікісховищі

Назва дана німецьким астрономом Йоганном Шретером[3][4] на честь шведського астронома і демографа Пера Вільгельма Варгентіна (1717—1783) і затверджена Міжнародним астрономічним союзом у 1935 році[5].

Опис кратера

Найближчі сусіди кратера — Інгірамі на заході; величезний кратер Шіккард на північному сході, кратер Несміт, що примикає до нього на сході, і великий кратер Фокілід на південному сході[6].

Кратер Варґентін примітний тим, що по вінця заповнений морською лавою. Її рівень значно вищий за навколишню місцевість і, таким чином, кратер є плато, що нагадує перевернуту тарілку (порівнюють його і з тонкою голівкою сиру[7]). При заповненні кратера лавою щось блокувало повернення лавових потоків у стан рівноваги і кратер заповнився майже до кромки вала. З плином часу на лавовій рівнині накопичилися світлі породи, викинуті при появі інших кратерів (ймовірно, в основному басейну Моря Східного), і нині альбедо чаші Варгентіна значно вище, ніж у типових базальтових відкладень[1].

Вал кратера значно поруйнований і поцяткований безліччю дрібних кратерів. Дно чаші кратера порівняно рівне, за винятком декількох невисоких гряд, що виходять із центру кратера, нагадуючи пташину лапу або зміїний язик[8].

Внаслідок розташування поблизу краю видимого диску Місяця кратер при спостереженнях із Землі здається овальним через перспективні спотворення[8].

Супутникові кратери

Ці кратери, розташовані в околицях Варгентіна, названо його ім'ям з доданням великої латинської літери[5]:

Варгентін Координати Діаметр, км
A 47.09° пд. ш. 59.2° зх. д. / -47.09; -59.2 (Варгентін A) 20,7
B 51.34° пд. ш. 67.74° зх. д. / -51.34; -67.74 (Варгентін B) 17,0
C 47.42° пд. ш. 61.34° зх. д. / -47.42; -61.34 (Варгентін C) 12,5
D 51.03° пд. ш. 65.3° зх. д. / -51.03; -65.3 (Варгентін D) 16,1
E 50.91° пд. ш. 67.14° зх. д. / -50.91; -67.14 (Варгентін E) 16,0
F 51.51° пд. ш. 66.26° зх. д. / -51.51; -66.26 (Варгентін F) 19,8
H 47.47° пд. ш. 60.48° зх. д. / -47.47; -60.48 (Варгентін H) 9,7
K 48.31° пд. ш. 58° зх. д. / -48.31; -58 (Варгентін K) 8,3
L 48.12° пд. ш. 58.36° зх. д. / -48.12; -58.36 (Варгентін L) 11,5
M 48.05° пд. ш. 59.09° зх. д. / -48.05; -59.09 (Варгентін M) 6,7
P 48.72° пд. ш. 56.74° зх. д. / -48.72; -56.74 (Варгентін P) 9,3

Примітки
  1. Rükl A. Atlas of the Moon / ed. by G. Seronik. — Cambridge, Massachusets : Sky Publishing Corp, 2004. — P. 166–167. — ISBN 1-931559-07-4.
  2. Lunar Impact Crater Database (2011) Losiak et al, LPI Lunar Exploration Intern Program (2009). Revised by Ohman, LPI (2011).
  3. Whitaker E. A. Mapping and Naming the Moon: A History of Lunar Cartography and Nomenclature. — Cambridge University Press, 2003. — P. 218. — ISBN 9780521544146. — Bibcode:2003mnm..book.....W. (Other link)
  4. Пугачева С. Г., Родионова Ж. Ф., Шевченко В. В., Скобелева Т. П., Дехтярева К. И., Попов А. П. Государственный Астрономический институт им. П.К. Штернберга, МГУ. Номенклатурный ряд названий лунного рельефа. — 2009. — С. 43-44. (описание)
  5. Wargentin. Gazetteer of Planetary Nomenclature. USGS Astrogeology Research Program.
  6. Кратер Варгентин з околицями на карті LAC-124(рос.)
  7. Webb T. W. Celestial Objects for Common Telescopes. — London : Longman, Green, Longman, and Roberts, 1859. — P. 91.
  8. Wlasuk P. T. Observing the Moon. — Springer Science & Business Media, 2000. — P. 102. — ISBN 978-1-852-33193-1.

Посилання
  • Bussey, B.; Spudis, P. (2004). The Clementine Atlas of the Moon. New York: Cambridge University Press. ISBN 978-0-521-81528-4.(англ.)
  • Cocks, Elijah E.; Cocks, Josiah C. (1995). Who's Who on the Moon: A Biographical Dictionary of Lunar Nomenclature. Tudor Publishers. ISBN 978-0-936389-27-1.(англ.)
  • Moore, Patrick (2001). On the Moon. Sterling Publishing Co. ISBN 978-0-304-35469-6.(англ.)
  • Price, Fred W. (1988). The Moon Observer's Handbook. Cambridge University Press. ISBN 978-0-521-33500-3.(англ.)
  • Wlasuk P. T. Observing the Moon. — Springer Science & Business Media, 2000. — P. 102. — ISBN 978-1-852-33193-1.
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.