Василенко Матвій Іванович
Василенко Матвій Іванович (нар. 13 (25) листопада 1888, Полтавська губернія, Російська імперія — пом. 1 липня 1937, Москва, СРСР) — радянський військовий діяч, комкор (1935).
Василенко Матвій Іванович | |
---|---|
Народження |
13 листопада 1888 Q4094152?, Великолуцький район або Гадяцький повіт, Полтавська губернія, Російська імперія |
Смерть |
1 липня 1937[1] (48 років) Москва, СРСР |
Країна |
СРСР Російська імперія |
Освіта | Тифліське військове училищеd |
Звання | Штабс-капітан і комкор |
Війни / битви | Перша світова війна і Польсько-радянська війна 1920 |
Нагороди |
Біографія
Українець, уродженець села Підставки Борковської волості Гадяцького повіту Полтавської губернії. Народився у селянській родині. Закінчив гімназію, навчався у Казанському університеті. У 1909 році закінчив Тифліське військове училище, із того ж року - молодший офіцер Ахалцихського піхотного полку. Із 1912 року - поручик, командир роти.
Перша світова і громадянська війни
Учасник Першої світової війни. Дослужився до штабс-капітана. Після Лютневої революції 1917 року був обраний членом виконавчого комітету 5-ї армії Північного фронту. Після Жовтневого перевороту перейшов на бік білогвардійців, воював у армії Колчака.
Із 1919 року - в Червоній Армії. Був командиром бригади та начальником штабу Експедиційного корпусу на Південному фронті. Із червня 1919 року - начальник 40-ї стрілецької дивізії. Із 19 грудня 1919 року - командувач 11-ї армії під Астраханню. Із 5 квітня 1920 року - командувач 9-ї Кубанської армії, брав участь у захопленні Азербайджану. Із 26 липня 1920 року - знову командувач 11-ї армії. Із 26 вересня по 5 листопада 1920 року командував 14-ю армією проти Армії УНР.
Міжвоєнний період
Після громадянської війни Василенко командував 45-ю стрілецькою дивізією (до 1929), 9-м стрілецьким корпусом (1929—1930), 17-м стрілецьким корпусом (1930—1931). У 1931—1935 роках — інспектор РСЧА. Із 1935 року — заступник командувача Уральського військового округу, член Військової ради при народному комісаріаті оборони СРСР.
Репресії та реабілітація
Заарештований 1 березня 1937 року. Розстріляний за участь у «військово-фашистській змові» за особистою санкцією Сталіна, Кагановича і Ворошилова.
Реабілітований у 1956 році.
Нагороди
- Орден Червоного прапора (1924)
- Орден Трудового червоного прапора Закавказької РФСР (1933)
- Орден Червоної зірки (1933)
- Почесна нагородна зброя із грамотою від ГПУ УСРР
- Орден Святого Станіслава 3-го ступеня (1916)
Примітки
- Василенко Матвей Иванович // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] / под ред. А. М. Прохорова — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1969.
Література
- Большая советская энциклопедия. — М.: Советская энциклопедия. 1969—1978.
- Лаппо Д. Д. В красно-белом отсвете трагедии. Воронежская губерния (1917—1920 гг.) — Воронеж: Центрально-Черноземное книжное издательство, 1993. — с. 205-207.
- Советская военная энциклопедия : [в 8 т.] / председ. Гл. ред. комиссии А. А. Гречко [т. 1, 8], Н. В. Огарков [т. 2—7]. — М. : Военное изд-во М-ва обороны СССР, 1976—1980.
- Сухоруков В. Т. XI армия в боях на Северном Кавказе и Нижней Волге 1918—1920 гг. — М., 1961.
- Кадишев А. Б. Интервенция и гражданская война в Закавказье. - М., 1960.
- Сувениров О. Ф. Трагедия РККА 1937-1938 гг. - М.: ТЕРРА, 1998. - 528 с. - ISBN 5-300-02220-9