Васильківський Павло Гнатович
Павло Гнатович Васильківський (нар. 1904, село Василівка Полтавської губернії, тепер Кобеляцького району Полтавської області — ?) — український радянський діяч, голова виконавчого комітету Ровенської обласної ради депутатів трудящих. Депутат Верховної Ради УРСР 2-го скликання.
| Васильківський Павло Гнатович | |
|---|---|
 | |
| Народився |
1904 село Василівка Полтавської губернії, тепер Кобеляцького району Полтавської області |
| Помер |
невідомо невідомо |
| Країна |
 Російська імперія СРСР Українська СРР |
| Національність | українець |
| Діяльність | політик |
| Учасник | німецько-радянська війна |
| Посада | депутат Верховної Ради УРСР |
| Партія | КПРС |
| Нагороди |
    |
Життєпис
Народився у селянській родині. З юних років наймитував у заможних селян.
Закінчив Андріївську сільськогосподарську школу. З 1927 року працював головою сільської ради на Полтавщині.
У 1933—1936 роках — студент Харківської вищої сільськогосподарської школи.
У 1936—1938 роках — заступник голови, голова виконавчого комітету Кобеляцької районної ради депутатів трудящих Полтавської області.
У 1938—1941 роках — заступник начальника Полтавського обласного земельного відділу; заступник голови виконавчого комітету Полтавської обласної ради депутатів трудящих.
Учасник німецько-радянської війни. Служив уповноваженим військових рад Сталінградського і Південно-Західного фронтів, займався постачанням продовольства і спорядження для Червоної армії.
У 1943—1944 роках — заступник голови виконавчого комітету Полтавської обласної ради депутатів трудящих.
З лютого 1944 до 1949 року — голова виконавчого комітету Ровенської обласної ради депутатів трудящих.
На 1950—1951 роки — завідувач паливного відділу виконавчого комітету Полтавської обласної ради депутатів трудящих.
З 1952 року — голова виконавчого комітету Новосанжарської районної ради депутатів трудящих Полтавської області.
На 1954—1958 роки — 1-й секретар Новосанжарського районного комітету КПУ Полтавської області.
Нагороди
- орден Леніна (23.01.1948)
- орден Трудового Червоного Прапора (26.02.1958)
- орден Вітчизняної війни 2-го ст. (1.02.1945)
- медаль «За оборону Сталінграда»
- медаль «За перемогу над Німеччиною у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.»
- медаль «Партизанові Вітчизняної війни» 1-го ст.
- медалі
- Почесна грамота Президії Верховної Ради Української РСР (12.01.1956)
Джерела
- газета «Червоний прапор» (Рівне) — 1947 рік — 11 січня.
- газета «Зоря Полтавшини» (Полтава) — 1952 рік — 6 листопада.
- газета «Зоря Полтавшини» (Полтава) — 1958 рік — 3 березня.