Васильченко Гнат Михайлович
Гнат Михайлович Васильченко (30 січня 1872, Ізюм, Харківська губернія — 1920, район Одеси) — військовий діяч РІА та Гетьманату, найвищі звання відповідно генерал-майор та генерал-хорунжий, учасник білого руху.
| Гнат Михайлович Васильченко | ||||
|---|---|---|---|---|
 Гнат Михайлович Васильченко | ||||
| Народження |
30 січня 1872 Ізюм, Харківська губернія, Російська імперія | |||
| Смерть |
15 січня 1920 (47 років) Одеська губернія, Українська СРР загиблий у бою | |||
| Країна |
 Російська імперія | |||
| Приналежність |
Українська держава Російська імперія, Білий рух | |||
| Рід військ | Піхота | |||
| Освіта | Академія Генерального штабу | |||
| Роки служби | 1895—1920 | |||
| Звання | полковник | |||
| Командування |
8-й Катеринославський корпус гетмана Скоропадського; Загін генерала Васильченка | |||
| Війни / битви |
Перша світова війна, Громадянська війна в Росії | |||
| Нагороди |
| |||
Життєпис
Народився в Ізюмі. Закінчив Ізюмське реальне училище, Олексіївське військове училище в м.Москва (1895), Миколаївську академію Генерального штабу (1906). Служив у 32-й гарматній бригаді в м.Рівне, Кавказькому військовому окрузі.
Учасник Першої світової війни, з 15.6.1915 р. — полковник, з листопада 1917 — генерал-майор, командувач російського 5-го Кавказького корпусу. У березні 1918 р. вивів частину своїх військ зі східної Туреччини на південь України. У 1918 році — на службі в Армії Української Держави, командир 8-го Катеринославського корпусу. Під час Протигетьманського повстання зі своїми частинами вирушив до Криму на з'єднання з білогвардійськими військами (так званий «Катеринославський похід»). У 1919 році — у білогвардійських військах Збройних Сил Півдня Росії. Навесні 1919 року — командир бригади в Кримському корпусі. У другій половині 1919 року — командир зведеного полку, бригади 34-ї дивізії у складі 4-ї піхотної дивізії. Восени 1919 року брав участь у боях з армією УНР, махновськими повстанськими формуваннями.
Загинув у бою з більшовиками, на початку 1920 року в районі Одеси.
Джерела
- Михайло Омелянович-Павленко. Спогади командарма (1917—1920). — Київ. — Темпора. 2007. — 552 с.
- Буравченков А. О. Васильченко Гнат Михайлович // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2003. — Т. 1 : А — В. — С. 447. — 688 с. : іл. — ISBN 966-00-0734-5.
- Ярослав Тинченко. Офіцерський корпус армії Української Народної Республіки (1917—1921). Книга 1. Київ. «Темпора». 2007. -536с. с.71-72.
- Я.Тинченко. Українські збройні сили: березень 1917 р.-листопад 1918 р. (організація, чисельність, бойові дії). Київ. «Темпора». 2009. -480с. с.296-304.