Василь Ляшенко

Василь Ляшенко (10 листопада 1890 — 11 липня 1956) — сотник, командир панцирного потягу «Хортиця» УНР, православний священик.

Василь Ляшенко
Народження 10 листопада 1890(1890-11-10)
Смерть 11 липня 1956(1956-07-11) (65 років)
Грубешів
Країна  УНР
Приналежність  Армія УНР
Командування сотник, командир панцирного потягу «Хортиця»УНР
Війни / битви Українсько-радянська війна

Біографія

Народився 10 листопада 1890 року в Східній Україні.

Учасник визвольних змагань, капелан Армії УНР.

Випускник політехнічного університету в Празі.

У 1919 — старшина Залізнично-технічного легкого гарматного полку, з 15.10.1919 — командир бронепотягу «Хортиця», 28.11.1919 інтернований поляками, у 1920 році служив у 6-й гарматній бригаді 6-ї Січової дивізії Армії УНР.

Після завершення визвольної війни служив православним священиком у Грубешівському повіті.

Одружений, мав доньку, яка загинула під час атаки польського повстанчого відділу.

Служив в селі Черничині Грубешівського повіту від 1942 до 1944 років.

Могила о. Василя Ляшенка, сотника УНР. Православна ділянка грубешівського цвинтаря. Фото 2020 р.

1.03.1944 призначений настоятелем церкви села Ментке Грубешівського повіту, а пізніше в самому Грубешові.

Арештований в липні 1947 році під час акції «Вісла» і 09.07.1947 без суду та санкції прокурора ув'язнений у концентраційного табору в Явожні (номер в'язня 2529). Звільнений 12.12.1948.

Був призначений вікарієм в Холмі, у 1953—1954 рр. — виконував обов'язки настоятеля церкви в Тарногруді.

Помер та похований у 11 липня 1956 році в Грубешові.

Поховання збереглося на православній ділянці (кватера VII) грубешівського цвинтаря. На нагробку вказано, що о. Василь — уроженець Чернігівщини, був настоятелем парафії в Ментке (на нагробку Miękkie) в 1942-44 рр., в Грубешові 1944-47 рр., в'язень табору праці в Явожні, номер 2529, настоятель у Холмі 1949—1954, у Радомі 1954-56, в Кельцях — 1956 р. На нагробку вказано також, що його дружина Серафіма Ляшенко (1902-10.03.1944 р.) та дочка Мирослава Ляшенко (1939-10.03.1944 р.) загинули трагічною смертю 10.03.1944 р. і є мучениками Холмської землі (вбиті польським підпіллям). Координати поховання 50.795794, 023.907720[1].

Примітки

  1. Парнікоза, Іван. Українські поховання на грубешівському цвинтарі. Прадідівська слава. Українські пам’ятки (українська). М. Жарких. Процитовано 25.08.2020 р..

Джерела

  • Aleksander Kolanczuk. Umarli, aby zmartwychwstala Ukraina. Przemysl 2015
  • ЦДАВОУ, ф.1075, оп.1, спр.67, арк. 11; Tytuł wiadomości: : BIOGRAMY UKRAIŃSKICH DUCHOWNYCH PRZETRZYMYWANYCH W COP W JAWORZNIE (1947—1949).
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.