Вацлав Вільгельм з Роупова

Вацлав Вільгельм з Роупова (чеськ. Václav Vilém z Roupova; нар. д/н — пом. 20 вересня 1641) — державний діяч королівства Богемія, лідера протестантів, діяч початкового періоду Тридцятилітньої війни.

Вацлав Вільгельм з Роупова
чеськ. Václav Vilém z Roupova
Народився невідомо
Роупов
Помер 20 вересня 1641
Літомержице
Підданство королівство Богемія
Національність чех
Діяльність політик
Посада президент директорії
Термін 1618—1619 роки
Конфесія чеські брати
Рід Q12047728?[1]
Батько Ян з Роупова
Мати Анна з Вржесовіц
У шлюбі з Олена Швіновська з Рижмберку

Життєпис

Походив з заможного чеського шляхетського роду панів з Роупова. Третій син Яна з Роупова і Анни з Вржесовіц. Про дату народження нічого невідомо. Навчався в Італії та Швейцарії. По поверненню успадкував від батька Житенець. Стає прихильником протестантського руху чеських братів.

Зробив гарну кар'єру за часів імператора Рудольфа II, двір якого розташовувався у Празі. У 1609—1611 роках очолював стани Богемського королівства. Стає разом з Вільгельмом Попелем з Лобковіц лідером протестантів Богемії.

1615 року разом з Вільгельмом Попелем з Лобковіц і Яхимом Ондржеєм Шліком вів перемовини з Матвієм I Габсбургом щодо збереження прав протестантів та положень «Грамоти Величності», наданої Богемії попереднім імператором Рудольфом II. У 1617 році разом з Вільгельмом Попелем з Лобковіц очолив спротив намаганню найвищого бургграфа Зденека з Лобковіц затвердити кандидатуру штирійського герцога Фердинадна Габсбурга на трон Богемії за життя імператора Матвія I. Виступав за пріоритет богемських станів на вільне обрання свого короля, а не затвердження.

Згодом став одним з лідерів спротиву королю Фердинанду II. У 1618 році став лідером повстання, що завершилося Празькою дефенестрацією. Очолив уряд королівства — так званий директорат з 30 осіб. Сприяв оголошенню Фердинанда II позбавленим трону Богемії й запрошенню курфюрста Пфальца Фрідріха V Віттельсбаха. 1619 році склав повноваження президента директорії та призначений найвищим канцлером королівства. Після поразки богемських військ у битві на Білій горі втік разом з королем Фрідріхом. Був засуджений до страти й конфіскації маєтків.

У 1631 році разом із саксонським військом повернувся до Праги. Втім того ж року під тиском військ Альбрехта Валленштейна вимушений був разом із саксонцями відступити. З 1632 року мешкав в Дрездені. У 1641 році вдруге повернувся до Богемії, тепер завдяки шведським військам. Помер того ж року в Літомержице.

Джерела
  • ANDĚL, Rudolf, a kol. Hrady, zámky a tvrze v Čechách, na Moravě a ve Slezsku. Severní Čechy. Svazek III. Praha: Nakladatelství Svoboda, 1984. 664 s. Kapitola Žitenice — zámek, s. 544.
  • VYKOUPIL, Libor. Ecce Homo — Václav Vilém z Roupova, český šlechtic. Český rozhlas, 2011-09-20
  1. Hrady, zámky a tvrze v Čechách, na Moravě a ve Slezsku. Severní Čechy / за ред. R. Anděl — Svoboda, 1984. — С. 544.
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.