Королівство Богемія
Королі́вство Бо́гемія або (лат. Regnum Bohemiae; нім. Königreich Böhmen) — в 1198—1918 роках монархічна держава в Центральній Європі. Розташовувалася на території сучасної Чехії та сусідніх держав. Окрім Богемії контролювало Моравію, Сілезію, Лужицю; мало також володіння в Саксонії, Брандебурзі та Баварії. Виникло на основі чеського Богемського князівства ХІІ століття. У 1212—1806 роках перебувало у складі Священної Римської імперії (з 1348 року як коронна земля, а з 1356 — як курфюрство); згодом була коронною землею Австрійської імперії (1804—1867) та Цислейтанської частини Австро-Угорщини (1867—1918). Керувалася королями з різних династій: чеськими Перемисловичами, польськими Ягеллонами, німецькими Люксембургами, Віттельсбахами, Габсбургами, які одночасно були імператорами Священної Римської імперії. Столиця розташовувалася в Празі, що також була столицею імперії в XIV і XVI—XVII століттях. Основне населення міст становили німці та юдеї, а сіл — чехи. До Гуситських воєн та Реформації панівною релігією було католицьке християнство; згодом більшість населення перейшла в протестантизм (чеські брати, лютерани). Офіційними мовами були латина, чеська (до 1627) і німецька. 1918 року, після Першої Світової війни, стало базою для появи Чехословацької республіки. Чеська назва — Че́ське королі́вство (чеськ. České království; лат. Regnum Czechorum).
| |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
.svg.png.webp)
Історія
Формально засновано в 1212 Золотою буллою Сицилійською випущеною римським королем і імператором Фрідріхом II, хоча деякі колишні правителі Богемії мали владу не за спадком. Королівство було частиною Священної Римської імперії, пізніше частиною Австрійської імперії. Було скасовано в 1918, разом з падінням Австро-Угорщини. Чеська Республіка все ще використовує символи Богемського королівства (лев, Празький Град, королівську корону тощо).
Поділ
Королівство Богемія входила до складу земель Богемської корони разом з:
- Моравська марка, здобута богемськими правителями після битви на річці Лех у 955, перейшла до Королівства Польща у 999, і відвойована Бржетиславом I в 1019/1029 (невизначена дата);
- Ерцгерцогство Австрія в 1251, Герцогство Штирія в 1261, Егерланд в 1266, Герцогство Каринтія з Крайнською маркою і Венедською маркою в 1269 і марка Фріулі в 1272, ці надбанні землі Пржемисл Оттокар II втратив після поразки у битві на Моравському полі у 1278.
- Верхня Лужиця включена Яном Люксембурзьким у 1319 (Бауцен) і 1329 (Гьорліц) і Нижня Лужиця (утворена Лужицька марка) придбані Карл IV у Отто V в 1367. Фердинанд II втратив Лужицю на користь Саксонії у 1635, згідно з Празьким миром
- Сілезькі герцогства були набуті в 1335, згідно з Тренчинським договором між Яном Люксембурзьким і королем Польщі Казимиром III. Марія Терезія втратила Сілезію в 1742, на користь короля Фрідріха II Прусського, за винятком Австрійської Сілезії.
- Північна частина Верхнього Пфальцу («Нова Богемія»), була приєднана Карлом IV в 1355. Його син Вацлав IV втратив цей край в 1400, на користь Руперта Німецького.
- Маркграфство Бранденбург було отримане Карлом IV від князя Отто V Баварського в 1373. Карл, син Сигизмунда I Люксембурга, втратив Бранденбург в 1415, на користь Фридриха I.
За царювання останнього Пржемисловича і за часів владарювання Люксембургів, особливо після царювання Карла IV, прийняття Золотої Булли в 1356 і придбання Бранденбурзького курфюрства, Королівство Богемія була наймогутнішою державою в Священній Римській Імперії. Таким чином, землі Богемської корони не входили в Імперські округи, встановлених у 1500 Імперською реформою.
