Ващеня Іван Петрович

Народився 1975 року в селі Туричани (Волинська область); виростав з чотирма братами. Закінчив щколу та Рожищенський коледж. Створив сім'ю, з дружиною ростив дітей.

Мобілізований, механік-водій танку 51-ї механізованої бригади.

17 червня 2014 року на околиці Станиці Луганської танк Т-64Б 51-ї бригади потрапив у оточення терористів.[1][2] Снайпери противника порозбивали приціли і перископи, машина опинилася в безпорадному стані, стріляти було можливо тільки навмання. Перед тим, як розбили прилади командира танку, він встиг помітити гранатометників, що ховались неподалік. Екіпаж встиг зробити постріли у бік ворога, але не влучив.[1][2] Щоб не віддати бойову машину в руки сепаратистам та не здаватися у полон, екіпаж прийняв рішення підірвати танк.[3] Разом із Іваном Ващенею загинув командир танку Крохмаль Володимир Антонович.

Похований Іван Ващеня у рідному селі Туричани.

Вдома у Івана Ващені залишилися вдова Людмила Іванівна та дочка Христина і син Максим — 2000 та 2003 року народження[4]. У Тельчі — мама Ольга Вашеня.

• 26 липня 2014 року — за особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі під час російсько-української війни, відзначений — нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно).
• 11 березня 2016 року на будівлі Рожищенського коледжу Львівського національного університету ветеринарної медицини та біотехнологій ім. С. З. Гжицького відкрито та освячено меморіальну дошку Івану Ващені та В'ячеславу Іонову
• центральна вулиця села Тельчі, де він навчався, перейменована у вулицю Івана Вашені.

• Указ Президента
• Іван Ващеня
• Ващеня Іван Петрович
• Діти Небесного Легіону
• Волинь № 59 (16310)