Вдарте на сполох!

«Вда́рте на спо́лох!»[1][2] (фр. Cri d'alarme) новела французького письменника Гі де Мопассана, видана у 1886 році. Твір висвітлює лицемірну поведінку жінок, що вдаються до кокетування, удаваної благочесності і сором'язливості лише заради «полювання» на чоловіків.

«Вдарте на сполох!»
Автор Гі де Мопассан
Назва мовою оригіналу фр. Cri d'alarme
Країна Франція
Мова французька
Жанр новела
Місце Париж
Укр. видавництво Дніпро
Видавництво газета «Gil Blas»
Видано 23 листопада 1886
Перекладач(і) Кость Тищенко
Тип носія на папері
Попередній твір Фермер
Наступний твір Новорічний подарунок

Історія

Гі де Мопассан вперше опублікував цей твір в газеті «Gil Blas» 23 листопада 1886 року. Пізніше він увійшов до збірки «Носій». В українському перекладі новела побачила світ у видавництві «Дніпро» двічі: у восьмитомному зібранні творів Гі де Мопассана (1969—1972)[2] і двотомному виданні вибраних творів письменника (1990)[1] (обидва рази у перекладі Костянтина Тищенка).

Сюжет

Оповідач отримав листа від обуреного чоловіка, в якому викладено наступне. Автор листа багато років мав коханку, яку вважав вірною принаймні йому. Аж ось одного разу вона напилася і відверто розповіла, що більшість жінок тільки удають полохливих і недоторканих, в той час як ці психологічні трюки насправді слугують їм для приваблення чоловіків. Жінка правила далі, що провокувати чоловіків на небезпечні пристрасті жінкам навіть до вподоби, бо з такими чоловіками їм ніколи не буває нудно. Вражений цим відкриттям, невпевнений у своїх силах автор листа спробував трохи почіплятися до жінки у кареті і з подивом відзначив, що вона не була аж настільки непоступливою, як він передбачав. Він пропонує задуматись одруженим і неодруженим людям обох статей, як же тоді поводяться жінки з більш нахабними залицяльниками?[1]

Аналіз твору

У новелі «Вдарте на сполох!» Гі де Мопассан підіймає давнє етико-юридичне питання про ступінь вини злочинця у випадку провокації з боку жертви. Зокрема, ця проблема часто фігурує у кримінальних справах, пов'язаних зі зґвалтуваннями та іншими злочинами проти жіночої гідності (зокрема, домаганнями). У чоловічому середовищі, а також серед деяких фахових юристів панує думка, що вина злочинця в цьому випадку має бути меншою або й зовсім знівельованою, оскільки жертва фактично вдається до свідомого розбещення супротивної сторони, завуальованого психологічного впливу.

Джерела

  1. Гі де Мопассан Твори. — К.: Дніпро, 1990. — Т. 2. — С. 646—652.
  2. Гі де Мопассан Твори в восьми томах / ред. Д. В. Затонський — Київ: Дніпро, 1969—1972. — Т. 8.
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.