Вегера-Предченко Надія Миколаївна
| Надія Вегера-Предченко | ||||
|---|---|---|---|---|
| Народилася |
31 січня 1960 (61 рік)
с.Великі Пріцьки, Кагарлицький район, Київська область | |||
| Громадянство |
 Україна | |||
| Діяльність | письменниця, поетка | |||
| Мова творів | українська | |||
|
| ||||
Надія Миколаївна Вегера-Предченко (нар. 31 січня 1960, с. Великі Пріцьки, Київської області) — українська письменниця, поетка, член Національної спілки журналістів України з 2000 р.
Життєпис
Надія Вегера-Предченко народилася 31 січня 1960 року в селі Великі Пріцьки, Кагарлицького району Київської області, в селянській родині. Батько — Вегера Микола Гордійович — механізатор місцевого колгоспу, колишній остарбайтер, мати — Вегера Євдокія Луківна, дочка «ворога народу» колишнього служителя церкви Масленка Лукаша Якимовича, репресованого за віру в Бога в 1937 році (загинув у 1941 році на будівництві залізниці під час каторжних робіт у місті Нижній Тагіл).
В 1977 році закінчила Великопріцьківську середню школу. Навчалася в Київському технікумі міського електротранспорту. Після навчання працювала робітником, майстром, інженером, прорабом.
1989—1997 рр. — директор Великопріцьківського сільського Будинку культури. В цей період закінчила Київське училище культури за фахом — режисер масових заходів (1993 р.).
З 1997 року працювала завідувачкою відділу газети «Кагарлицькі вісті» (згодом «Вісник Кагарличчини»). З 2004 р. — редактор газети «Рідне місто» м. Кагарлик.
В 2005 році закінчила Державну академію керівних кадрів культури і мистецтв (диплом з відзнакою, Золота медаль).
Після виходу на пенсію (2016 рік) створила Великопріцьківський сільський історико-краєзнавчий музей[1], який нині є філією Кагарлицького районного історико-краєзнавчого музею, та очолила його роботу, як науковий співробітник. Музей було відкрито 19 серпня на Спаса в День села Великі Пріцьки.[2] В музеї експонується зібрання матеріалів і предметів з історії, побуту та культури села. Тут працює і нині.
Керівник районного осередку Всекраїнського товариства «Просвіта» ім. Т. Г. Шевченка.
Керівник Кагарлицької районної літературної студії "Зорі Придніпров'я, що діє під егідою Всеукраїнського товариства «Просвіта» ім. Т. Г. Шевченка.
Творчість
Вірші складала відколи себе пам'ятає, а коли навчилася читати і писати (1965 р.), стала їх записувати. У шкільні роки мала публікації в газетах «Зірка», «Пионерская правда», журнал «Піонерія», районна газета «Будівник Комунізму» і т. д. Пише до ЗМІ з 10 років. Має численні публікації в республіканських обласних та районних засобах масової інформації.
Бібліографія
- «Іду до вас…» збірка поезій (2003 р.);
- «Починається все з любові» збірка поезій (2009 р.);
- «Сиреневый вечер» збірка поезій (2009 р.);
- «Рідня» проза (2000 р.);
- «Рідня Благословенна» проза.
- Дитячі книжечки
- «Сонячний зайчик» (2008 р.)[3],
- «Качина сімейка» (2010 р.),
- «Перепілчине літо» (2013 р.).
Співавтор книг "Олексій Булига. «Я вернусь», «Слід на землі», «Кагарличчина пам'ятає», «Дзвони Чорнобиля чутно й донині».
Літературний редактор понад 70 збірок творів літераторів Кагарличчини.
Автор слів районного Гімну села Великі Пріцьки та ще понад десяти Гімнів сіл району та різних закладів.
Нагороди
«За участь у розвитку села Великі Пріцьки», багато подяк і грамот від обласного, районного та сільського керівництва.
Переможець конкурсу «Сад казкових звірів».
Переможець огляду творів на історичну тематику (2019 р.) — від Управління захисту пам'яток історії та культури.