Національна спілка журналістів України

Створена 1959 року постановою Ради Міністрів УРСР. Статус національної надано 1998 року.

Заснована 1957 року, під керівництвом Оргкомітету (1957—1959 — голова оргбюро СЖ СРСР Іван Сиромолотний), офіційно уконституйована на своєму першому з'їзді 1959-го (відбувалися переважно раз на 5 років, напередодні всесоюзних з'їздів). У системі радянських організацій СЖУ належала (на відміну від масових профспілок) до групи т. зв. громадських творчих спілок; працівники преси входили до профспілки працівників культури. На чолі СЖУ стояло республіканське правління, в областях діяли відділи Спілки, в окремих редакціях газет, радіо і телебачення — первинні організації. За офіційними даними, СЖ СРСР налічувала в Україні понад 7000 членів (1975), тобто менш як половина всіх професійних журналістів, що працювали в УРСР. СЖУ діяла під постійним наглядом Відділу пропаганди і агітації ЦК КПУ, оскільки журналістів у СРСР вважали «підручними партії»; організаційно СЖУ підпорядковувалася правлінню в Москві. З 1964 р. CЖУ щороку присуджувала республіканські премії ім. Я. Галана, обласні відділи — премії місцевого значення. Від січня 1975 р. CЖУ видавала щомісячний бюлетень (згодом журнал) «Журналіст України».

З 18 лютого 1992 року СЖУ, відповідно до рішення її правління, функціонує як незалежна творча спілка України. Членам організації видаються посвідчення й прес-карта.

НСЖУ має регіональні організації в усіх областях України та в Автономній Республіці Крим. Спілка нараховує понад 19 000 членів (станом на 1 січня 2018 року) та ставить перед собою мету сприяти розвиткові журналістики в Україні та захищати соціальні, економічні, творчі інтереси журналістів.

Найвищий керівний орган НСЖУ — з'їзд, який скликається один раз на п'ять років, він обирає голову, правління та ревізійну комісію, затверджує Кодекс професійної етики українського журналіста. Секретаріат НСЖУ, який обирається правлінням, є виконавчим робочим органом Спілки.

Указом Президента України 1994 року в Україні встановлено професійне свято працівників ЗМІ — День журналіста, що відзначається щорічно 6 червня — у день прийняття Спілки журналістів України до Міжнародної федерації журналістів. НСЖУ співпрацює з міжнародними організаціями й установами ООН, ЄС, Ради Європи, з Міжнародною федерацією журналістів, Європейською федерацією журналістів, РБК (Репортери без кордонів), розвиває міжнародні зв'язки з асоціаціями й організаціями працівників преси інших країн, зокрема щороку обмінюється візитами делегацій зі Всекитайською асоціацією журналістів. Співпрацює з українськими державними структурами й інституціями (Державний комітет телебачення і радіомовлення України, Національна рада України з питань телебачення і радіомовлення, Комітет Верховної Ради України з питань свободи слова та інформаційної політики, Уповноважений Верховної Ради України з прав людини), вищими навчальними закладами, що готують журналістські кадри, громадськими об'єднаннями й благодійними фондами (Комісія з журналістської етики, Академія української преси, ГО «Платформа прав людини», Інститут розвитку регіональної преси, БФ «Ветеран преси», ВБФ «Журналістська ініціатива», Всеукраїнський автомобільний клуб журналістів та ін.)[9].

1998 року НСЖУ провела разом з Радою Європи, МФЖ та ЮНЕСКО міжнародний семінар у Києві «Законодавство у галузі ЗМІ та права журналістів» та тристоронню зустріч (Молдова — Придністров'я — Україна) в Одесі «Будуємо мости: ЗМІ у багатонаціональних суспільствах».

Широкого розголосу набули журналістські акції 2000 року під егідою НСЖУ «Хвиля свободи» та «Похід свободи».

НСЖУ проводить конференції, круглі столи, громадські слухання з питань свободи слова й безпеки журналістів, бере активну участь у підготовці змін до законодавства в інформаційній сфері, надає юридичну підтримку спілчанам з питань професійної діяльності, є співорганізатором різноманітних форумів, фестивалів, акцій, прес-турів, семінарів тощо.

НСЖУ виступила ініціатором парламентських слухань з питань свободи слова у січні 2001 року, бере активну участь у підготовці змін до законодавства в галузі засобів масової інформації, проєкту Інформаційного кодексу України, проводить круглі столи з податківцями, суддями та іншими представниками владних структур, заснувала «гарячу лінію» щодо утисків ЗМІ та прав журналістів.

У вересні 2001 року НСЖУ організувала громадські слухання «Рік після зникнення Георгія Гонгадзе: уроки для української демократії». На будинку НСЖУ встановлена пам'ятна дошка загиблим журналістам. НСЖУ спільно з Національною спілкою художників брала участь в оголошеному Київською міською держадміністрацією конкурсі проєктів монументу журналістам, які загинули, виконуючи свій професійний обов'язок.

Серед найбільш масштабних ініціатив НСЖУ — роздержавлення друкованих ЗМІ в Україні за моделлю, напрацьованою в середовищі активістів Спілки (передача прав на друковані ЗМІ трудовим колективам). Крім того, спільно за партнерами (ГО «Інформаційна безпека», ГО «Платформа прав людини», Академія української преси та Інститут розвитку регіональної преси) НСЖУ від 2017 року проводить моніторинг фізичної агресії щодо журналістів — укладає «Індекс фізичної безпеки журналістів».

НСЖУ підтримує від початку заснування діяльність Комісії з журналістської етики. Чинну редакцію Кодексу етики українського журналіста затверджено 12 грудня 2013 року на пленумі НСЖУ. Від 2013 року постійним представником від НСЖУ при КЖЕ є Сергій Томіленко.

НСЖУ є засновником премій і творчих конкурсів, серед них: «Журналіст року», «Краща районна (міська, міськрайонна) газета», «Краща регіональна, обласна газета», «Кращий регіональний телеканал», «Краще регіональне радіо», «Краще регіональне інтернет-медіа», «Журналістська акція», «Краща первинна журналістська організація», «Краща обласна журналістська організація», «Кращий журналістський матеріал (фоторепортаж, серія) про події на сході України (в зоні АТО)» та інші. Представники НСЖУ є в комітетах з присудження Премії імені Івана Франка у галузі інформаційної діяльності (встановлена постановою Кабінету Міністрів України 2003 року на пропозицію Держкомтелерадіо та Національної спілки журналістів), премії імені Богдана Хмельницького за краще висвітлення військової тематики у творах літератури та мистецтва, у журі Мистецької премії «Київ» імені Анатолія Москаленка. Раніше Спілка проводила також творчі конкурси «Золоте перо», «Фотожурналіст року», «Найкращий футбольний оглядач» (ім. П. Римаренка), вручала премії за найкращу студентську наукову роботу з проблем масової інформації (ім. А. Москаленка), за найкраще висвітлення питань педагогіки (ім. П. Ігнатенка) та ін., спільно з провідними вищими навчальними закладами, що готують журналістські кадри, проводила для абітурієнтів конкурс «Шанс».

У березні 2018 року деякі українські медійні організації (ГО Інститут масової інформації, ГО «Детектор медіа», Інститут демократії ім. Пилипа Орлика, Центр демократії та верховенства права, ГО «Інтерньюз Україна», Могилянська школа журналістики) повідомили про недовіру керівництву НСЖУ, через, як вони вважають, подання недостовірних даних про стан безпеки журналістів, перебіг окремих медіареформ та медіаринок у цілому[10].

• Категорія:Члени НСЖУ

• Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж—Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995.
• Слово — зброя? / упоряд. Фатько В. Л., Бондар Ю. В., Шевченко С. В. — К. : УВПК «ЕксОб», 2009.

• Структура НСЖУ
• Статут НСЖУ