Вежа у Столп'є

Вежа у Столп'є
Руїни вежі у Столп'є

51°10′03″ пн. ш. 23°20′52″ сх. д.
Тип вежа
Статус спадщини культурна спадщина Польщіd
Країна  Польща
Розташування Стовп'є
Тип будівлі вежа
Будівництво XII-XIII ст.
Ідентифікатори й посилання
Вежа у Столп'є (Польща)

 Вежа у Столп'є у Вікісховищі

Вежа у Столп'є — руїни середньовічної вежі у селі Стовп[1] (Столп'є) на Холмщині, на відстані 8 кілометрів від Холма. Найстаріша мурована будівля на теренах східної Польщі, що не має відомих аналогів.

Джерела, дослідження, гіпотези

Назва Столп'є відсилає до означення стовп, тобто вежа. Як оповідав перший історик Холмщини унійний єпископ Яків Суша, був там колись великий замок, а при ньому чотири вежі.[2]

Згідно з проведеним радіологічним аналізом вуглецю С14, вежа була збудована наприкінці ХІІ ст. з тесаних блоків вапняку. Вірогідно, її заклав галицький князь Данило Романович (з 1253 — король Русі Данило) біля дороги до його стольного Холма на штучно насипаному пагорбі. За свідчення цієї події наводять запис в Руському літописі 1259 про будівництво князем неподалік Холма оборонних веж для посилення його захисту. Їх ідентифікують як вежі у Белавіно і Столп'є.[3]

Вежа має зовні план прямокутника (6,6 на 5,7 м) та круглий внутрішній простір діаметром 3-3,6 м, що переходить у верхніх ярусах у восьмикутник. До сьогодні дійшли мури трьох ярусів вежі заввишки 17 м. Припускають, що вежа при будівництві мала 4-5 ярусів. На верхньому ярусі, вірогідно, знаходилась каплиця у формі грецького хреста з підлогою, вкритою поливаною плиткою, та вітражами у вікнах. Припускають, що висота каплиці вдвічі перевищувала висоту нижніх ярусів вежі. У мурах верхнього ярусу збереглись наскрізні отвори, у які, вірогідно, встановлювали балки зовнішньої оборонної галереї по типу гурдиції. Біля південної стіни вежі віднайдено кам'яний фундамент будівлі (12,5 на 15,4 м). Із західної сторони вежі дерев'яний поміст вів до джерела. Біля 1280-х років вежа виконувала оборонні функції і пагорб, на якому вона зведена, було обведено частоколом та ровом.

Після знищення татарами на межі ХІІІ-XIV ст. вона не відбудовувалась у вигляді оборонної споруди, хоча могла використовуватись для іншої мети. Археологічні дослідження вежі проводили у XIX ст., 1909—1912 роках, 1970-х роках та 2003—2005 роках.

Каплиця-ротонда Спаса на вежі

Археологічні дослідження дали підстави вважати, що верхні яруси неодноразово перебудовувались і використовувались як каплиці. Полив'яні плитки з її підлоги аналогічні плитці з теренів замку короля Данила Романовича у Холмі. Припускають, що вежа могла знаходитись у монастирі і призначатись для перебування шанованої особи. Такою особою могла бути Анна Марія Ангел — мати князя Данила Романовича, яка завершила життя у незнаному монастирі неподалік Холма. Дослідження 1970-х років виявили існування восьмигранної каплиці верхнього ярусу з більшими чотирма конхами, орієнтованими по сторонах світу, що надавали їй форму грецького хреста. Вірогідно, ярус мав восьмипелюсткове склепіння на потовщених ребрах ранньоготичного типу.

Галерея

Див. також

Примітки

Джерела

Посилання

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.