Берестейська вежа

Берестейська вежа була збудована у Бересті, яке з кінця ХІІ ст. перейшло під управління волинських князів від турово-пінських.

Історія

Володимир Василькович збудував біля злиття річок Буг і Мухавець нові дерев'яні фортифікації замку і вимурував посеред них з каміння вежу-стовп та заклав першу муровану церкву міста. Князь збудував також Кам'янецьку вежу, на яку згідно літопису була схожа Берестейська вежа. Аналогічні стовпи «волинського типу» були збудовані у Гродно, Турові, Новогрудку. Князь Мстислав Данилович збудував аналогічну вежу у Чорторийську. На 1288 міщани Берестя виступили проти князя Мстислава Даниловича, визнаючи владу його племінника Юрія І.

Очевидно, що тоді при суперечці за Берестя оборонна вежа вперше могла відіграти якусь військову функцію. Після 9-денної облоги замок з 5-ма вежами захопив Казимир ІІІ (1349), передавши його ВКЛ (1351). Замок 1379 захопили хрестоносці, а вже 1409 тут зустрілись Владислав Ягайло, Вітовт, хан Джалал Ад Дін розробляючи плани війни з хрестоносцями. На 1500 замок витримав облогу 15 тисяч татар хана Менґлі I Ґерая. У XVI ст. поновили завершення дерев'яних веж, стін замку, а наприкінці століття звели навколо міста, замку земляні бастіонні фортифікації, які здобули 1648 козаки. До 1655 фортифікації модернізували і їх не змогло здобути московське військо Урусова і Боратинського. Вже у травні 1657 гарнізон піддався шведам Карла Густава і семигородського князя Юрія Ракоці, отримавши право вільного виходу з міста. При відновленні фортифікацій московське військо Івана Хованського 13 січня 1660 захопило місто, яке за рік відбили поляки. Замок знову захопили шведи генерала Меєрфельдена в час ІІІ Північної війни (1706).

Вежа і замок[1] простояли до 1830-х років, коли її розібрали при спорудження Берестейської фортеці. Ні обміри вежі, ні її вигляд не збереглись.

Джерела

  • Беларуская энцыклапедыя. У 18 т. Т. 3. — Мінськ, 1996. ISBN 985-11-0295-4; ISBN 985-11-0310-1
  • Гісторыя беларускага мастацтва: У 6 т. Т. 1: АН БССР, Ін-т мастацтвазнаўства, этнаграфіі і фальклору. — Мінськ : Навука і тэхніка, 1987 ISBN 5-343-00157-2

Посилання

Примітки

Див. також

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.