Вейер Йоганн

Йоганн Вейєр (нім. Johannes Weyer, також Weier і Wier; 24 лютого 1515 — 24 лютого 1588) — голландський лікар та окультист, учень Агріппи Неттесгеймського.

Йоганн Вейер
нім. Johannes Weyer
Народився 24 лютого 1515
Graved, Північний Брабант, Нідерланди
Помер 24 лютого 1588(1588-02-24)[1][2][3] (72 роки)
Текленбург, Штайнфурт, Мюнстер, Німеччина
Країна  Нідерланди
Німеччина[4]
Діяльність лікар
Галузь медицина
Діти (5) Heinrich Wierd, Dietrich von Weyerd і Galenus Weyerd
 Вейер Йоганн у Вікісховищі

Біографія

Народився і провів більшу частину життя на кордоні Німеччина та Нідерландів; в 2-й половині 1530-х рр.. навчався і працював у Франції. В 1550-75 був придворним лікарем герцога Клевського.

Праці

Вейєр переважно відомий своїм виступом проти полювання на відьм у книзі «De praestigiis daemonum» (перший том в 1563), де стверджується, що обвинувачені в релігійних процесах жінки є лише жертвами диявола, який сам і вселяє людям вигадки про відьм, і самі по собі не заслуговують суворого покарання. Водночас Вейєру належить детальна класифікація демонів та інструкції для бажаючих викликати їх, що роз'яснюють, як домогтися того, щоб демон служив викликавщій його людині, а не навпаки (книга «Pseudomonarchia Daemonum», 1588). Серед медичних праць Вейєра — книга «Збірник рідкісних медичних спостережень» (лат. Medicarum observationum rararum liber, 1577). На перетині медицини та філософії знаходиться трактат Вейєра «Про страх смерті» (лат. De ira morbo, eiusdem curatione Philosophica, Media & Theologica, 1577).

Спадщина та визнання

Трактат «Про підступи нечистої сили» був популярний у «чорних» романтиків (Ч. Метьюрин, Едгар По та ін.), багато в чому на нього спирався В. Брюсов при роботі над історичним романом «Вогняний ангел».

Вейєр у масовій культурі
  • Вейєр згадується у відеогрі Amnesia: The Dark Descent як вчений, який зміг перейти в інший вимір.

Див. також

Примітки
  1. Bibliothèque nationale de France Ідентифікатор BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  2. Johannes Weyer — 2009.
  3. Енциклопедія Брокгауз
  4. LIBRIS — 2012.
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.