Векторний процесор
Векторний процесор — процесор, в якому операндами деяких команд можуть слугувати впорядковані масиви даних — вектори. Відрізняється від скалярних процесорів, які можуть працювати лише з одним оператором в одиницю часу. Абсолютна більшість процесорів є скалярними або близькими до них. Векторні процесори були розповсюджені в галузі наукових обчислень, де вони були основою більшості суперкомп'ютерів починаючи з 1980х і до 1990х. Але різке збільшення продуктивності і активна розробка нових процесорів призвели до того, що векторні процесори були витіснені зі сфери повсякденних процесорів.
В більшості сучасних мікропроцесорів є векторні розширення (див. SSE), крім того сучасні відеокарти та фізичні прискорювачі можна розглядати як векторні співпроцесори.
Ілюстрація роботи
Для ілюстрації відмінностей в роботі векторного і скалярного процесора, розглянемо приклад додавання 10 чисел. При «звичайному» програмуванні використовується цикл, що бере пари чисел послідовно, і додає їх.
повторити цикл 10 разів прочитати наступну інструкцію та декодувати отримати перший доданок отримати другий доданок скласти зберегти результат кінець циклу
Для векторного процесора алгоритм буде значно відрізнятися:
отримати наступну інструкцію і декодувати отримати 10 перших доданків отримати 10 других доданків додати зберегти результат
Реалізація фірми Cray розширила можливості обчислень, що дозволило виконувати декілька різних операцій одразу. Наприклад, розглянемо код, що додає 2 набори чисел і помножує на третій, у Cray ці операції здійснились би так:
отримати наступну інструкцію і декодувати отримати 10 чисел отримати 10 чисел отримати 10 чисел додати і помножити їх зберегти результат
Таким чином, математичні операції виконуються значно швидше, основним фактором, що обмежує стає час необхідний для добуття даних з пам'яті.