Операнд

Операнди можуть бути складними та складатися з виразів, які також містять оператори з операндами.

${\displaystyle (3+5)\times 2}$

У наведеному вище прикладі ${\displaystyle (3+5)}$ є першим операндом для оператора множення та ${\displaystyle 2}$ ${\displaystyle -}$ другим. Операнд ${\displaystyle (3+5)}$ є виразом, який містить оператор додавання, котрий має операнди ${\displaystyle 3}$ та ${\displaystyle 5}$.

Дивись також: Черговість операцій

Правило старшинства впливає на те, яким буде значення операнда для певного оператора.

${\displaystyle 3+5\times 2}$

У наведеному виразі оператор множення має вищий пріоритет ніж оператор додавання, тож оператор множення має ${\displaystyle 5}$ та ${\displaystyle 2}$ як операнди. Оператор додавання має операнди ${\displaystyle 3}$ та ${\displaystyle (5\times 2)}$.

В залежності від положення операндів щодо знака операції розрізняють префіксні (наприклад, ${\displaystyle \sin(x)}$ (${\displaystyle x}$ - операнд)), інфіксні (наприклад, ${\displaystyle a+b}$ (a, b - операнди)) і постфіксні (наприклад, ${\displaystyle x^{3}}$ (${\displaystyle x}$ - операнд)) записи операції.

Префіксні та постфіксні поширені в інформатиці.

Нижче наведені приклади трьох різних нотацій. Всі вони представляють операцію додавання чисел "1" та "2".

${\displaystyle 1+2}$ (інфіксна нотація)

${\displaystyle +}$ ${\displaystyle 1}$ ${\displaystyle 2}$ (префіксна нотація)

${\displaystyle 1}$ ${\displaystyle 2}$ ${\displaystyle +}$ (постфіксна нотація)

Число операндів оператора називається арністю. Залежно від числа операндів розрізняють одномісні (унарні, або монадичні) операції (наприклад,${\displaystyle -a}$); двомісні (бінарні, або діадичні) операції (${\displaystyle a+b}$); багатомісні (або поліадичні) операції.