Велика жупа Білогора

Велика жупа Білогора (хорв. Velika župa Bilogora) — адміністративно-територіальна одиниця Незалежної Держави Хорватії (НДХ), що існувала з 11 серпня 1941[1] до 8 травня 1945 року на території Хорватії. Адміністративним центром був Б'єловар. Складалася з трьох самоврядних міст, 6 (з 20 грудня 1941 — 7) районів і 52 громад (муніципалітетів). Назва походить від нагір'я Білогора.

Велика жупа Білогора

хорв. Velika župa Bilogora

Адм. центр Б'єловар
Найбільше місто Б'єловар
Країна Хорватія
Частина області Центральна Хорватія
Область Подравина
Межує з: великою жупою Бараня,
великою жупою Загір'я,
великою жупою Лівац-Заполє,
великою жупою Пригір'я,
гортистською Угорщиною
Котари 6/7
Офіційна мова хорватська, німецька
Населення
 - повне 334 728 душ
Площа
 - повна 4 642 км²
Роки існування 1941 1945[1]
Великий жупан Іван Старчевич →
Іван Сімеон →
Йосип Баришич
Нині є частиною:  Хорватія
Реєстраційний знак BG
Положення у межах НДХ
Положення у межах НДХ

Поділялася на котари (райони), які також називалися «котарські області» (хорв. kotarske oblasti) і збігалися в назві з їхніми адміністративними центрами. Спочатку велика жупа Білогора складалася із шістьох котарських областей, а з приєднанням 20 грудня 1941 року району Грубішно-Полє мала такий склад[1]:

Крім того, в окремі адміністративні одиниці було виділено міста Б'єловар, Копривницю і Крижевці.

Цивільною адміністрацією у великій жупі керував великий жупан (довірена центральної влади), якого призначав поглавник (вождь) Анте Павелич. Цю посаду спочатку обіймав Іван Старчевич (хорв. Ivan Starčević), потім — Іван Сімеон (хорв. Ivan Simeon), а останнім великим жупаном Білогори був Йосип Баришич (хорв. Josip Barišić).

Основними галузями господарства великої жупи були скотарство і птахівництво.

У Б'єловарі у 1941—1943 рр. виходив політично-просвітницький тижневик «Білогора», який особливу увагу зосереджував на поточних подіях у політичному, економічному та культурному житті хорватського суспільства, передовсім на теренах великої жупи Білогора.[2]

Примітки

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.