Велика четвірка (Перша світова війна)
Велика четвірка («Рада чотирьох») — лідери провідних країн — союзників, які зустрілися в січні 1919 року після закінчення 1-ї світової війни на Паризькій мирній конференції. До неї входили Вудро Вільсон (США), Девід Ллойд-Джордж (Сполучене королівство), Вітторіо Орландо (Італія) і Жорж Клемансо (Франція).
Створена була за пропозицією Вільсона[1] для обговорення основних питань у вузькому колі до того, як вони обговорювалися на конференції, в якій взяли участь понад 20 союзних країн. Ці глави держав були провідними архітекторами Версальського договору, підписаного Німеччиною; Сен-Жерменського договору з Австрією; Нейїського договору з Болгарією; Тріанонського договору з Угорщиною, Конференції в Сан-Ремо (1920), Севрського договору з Османською імперією і наступних[2].
Примітки
- The Deliberations of the Council of Four (March 24-June 28, 1919): Notes of the Official Interpreter, Paul Mantoux. (Two volumes); by Paul Mantoux, Manfred F. Boemeke (Editor), A. S. Link (Editor)[недоступне посилання з грудня 2021] ISBN 9780691047935, ISBN 0691047936
- Beck, Roger B.; Linda Black, Larry S. Krieger, Phylip C. Caylor, Dahia Ibo Shabaka (1999). World History: Patterns of Interaction. Evanston, Illonois: McDougal Littell. с. 760. ISBN 0-395-87274-X.