Велике життя. 2 серія
«Велике життя. 2 серія» — російський радянський художній фільм режисера Леоніда Лукова. Фільм знятий на кіностудії ім. М. Горького в 1946 році і є продовженням першої частини фільму, знятої в 1939 («Велике життя»). Стрічка зазнала нищівної критики з боку радянського партійного керівництва й особисто Йосипа Сталіна[1], і її було випущено в прокат тільки по смерті вождя, в 1958 році. У 1963 році, в часи «хрущовської відлиги»[2] Луков змонтував «нову режисерську версію»[3], з якої вилучив усі фрагменти, де було показано (портрет у кадрі) або згадано (у тексті) Сталіна, а також скоротив дві виконані Марком Бернесом пісні до одного куплета кожну.
Сюжет
Дія відбувається в 1943 з моменту звільнення Донбасу до глибокої осені на одній з вугільних шахт і в селищі при шахті.
У ролях
- Борис Андреєв — Харитон Єгорович Балун
- Петро Алейников — Іван Семенович Курський
- Марк Бернес — Борис Миколайович Пєтухов, гірничий інженер
- Віра Шершньова — Соня Осипова
- Степан Каюков — Савелій Микитович Усинін, голова шахткому
- Іван Пельтцер — Кузьма Петрович Дрімлюг, шахтар-стахановець
- Іван Новосельцев — Хадаров, секретар парткому
- Юрій Лавров — Іван Сергійович Кузьмін
Музика
- Марк Бернес виконує пісні «Наша любовь» (М. Богословський — В. Агатов) і рос. «Три года ты мне снилась» (М. Богословський — О. Фатьянов)