Великий Ставропольський канал

Починає свою історію з 28 березня 1957, коли у південної околиці станиці Усть-Джегута був вийнятий перший ківш ґрунту. Незабаром потужна гребля перегородила Кубань, утворивши Усть-Джегутинське водосховище. Його корисний об'єм — 475 мільйонів кубометрів води. Протяжність греблі 7 кілометрів, площа дзеркала становить 50 км². Берегова лінія по периметру — 34,5 км. Відкачування води з водосховища триває з кінця вересня до травня місяця. В літній період по Великому Ставропольському каналу подається до 180 кубометрів води в секунду. Близько 115 з них йде транзитом на зрошення і обводнення посушливих земель, потім через каскад гідроелектростанцій повертається в річку Кубань, 60-70 кубометрів скидається в водосховище, яке при такому режимі наповнюється до нормального підпірного рівня.

• Пропускна спроможність — 180 м³ води в секунду.
• Площа зрошення — 718 000 га (близько 9% терену краю).
• На 36 тис. га зрошуваних земель збільшення врожаю в 3 рази.

• Розподільник «Широкий»
• Водосховище Велике
• Куршавські ГЕС
• Барсучковські ГЕС
• Розподільний шлюз у гори Брик для скидання води у річку Калаус

Почала будуватися під час дев'ятої п'ятирічки, це одна з найскладніших ділянок, оскільки на ньому довелося побудувати 3 підземних тунелі.

• Протяжність — 67 км.
• Пропускна спроможність — 65 м³ води в секунду.
• Площа обводнення — 275 тис. га.
• Площа зрошення — 24 тис. га.

• Друга черга Калауського гідровузла
• Тунель № 1
• Тунель № 2 (Кримгиреївський)
• Тунель № 3 (Саблінський)
• Розподільник «Чорноліський»
• Розподільник «Олександрівський»
• Розподільник «Саблінський»

Введена в дію в 1984 році. На III черзі ВСК розташовується гідротехнічний тунель і три металевих дюкери. Канал проходить по території Олександрівського району. З магістрального каналу забирають воду міжгосподарські розподільні канали Журавський, Грушевський та Жовтневий, що подають воду Олександрівському, Новоселицькому, Благодарненському і Будьонівському районам.

• Протяжність — 42,5 км
• Витрата води — 55 м³/сек.
• Площа зрошення — 15,5 тис. га

• Саблінське водосховище — роботи законсервовані на стадії підготовки будівельного майданчика.
• Розподільник «Жовтневий»

Будівництво 4-ї ділянки ВСК здійснюється з 1984 року. Магістральний канал ВСК-IV є продовження 3-ї ділянки (ВСК-III), який закінчується на 262,9 км, рахуючи від головної споруди. Вартість робіт 363 500 000 рублів (в цінах 1991 року).

Протяжність магістрального каналу ВСК-IV становить 58 км, протяжність групових водопроводів — 148 км, площа зрошення 4-ї ділянки 20,86 тис. га, в тому числі підвищує водозабезпеченість існуючих зрошуваних земель площею 15,2 тис. га, витрата води — 50 м³/сек. Магістральний канал має трапецієподібний перетин з шириною по дну 3,5 м, закладенням укосів 1:3 і будівельною глибиною 4 м. Днище і укоси каналу покриваються протифільтраційним облицюванням, що складається з суглинистого вирівнювального шару товщиною 1 м, поліетиленової плівки, захищеної монолітним або збірним залізобетоном. Кошти, витрачені на будівництво, повинні окупитися за проектом за 11 років.

На початок 2010-х років ведуться роботи з будівництва Грушевського водосховища (ємкістю 60 млн м ³) для внутрішньосистемного регулювання стоку, водопостачання Благодарненського району, а також каналу від 38 км до 57,2 км і до скидання в Камбулат включно. Проектом передбачено побудувати 14 зливопропускних труб, 8 акведуків для пропуску зливового стоку, 9 мостів, у тому числі 1 залізничний, 3 перегороджувані споруди, 4 водозабірних шлюзи, Єлизаветинський розподільник, 2 аварійних скидання в річку Калаус і в балку Камбулат.

• Протяжність — 57 км.

• Скидання в балку Камбулат в селищі Горний
• Оріхівський дюкер
• Просянське скидання
• Грушевськое водосховище побудовано тільки на 10—15 % корисного об'єму

Будівництво магістрального каналу ВСК-IV та реалізація проектних рішень по обводненню балки Камбулат і річки Айгурка дозволить підвищити водозабезпеченість Олександрівського, Грачевського, Петровського, Іпатовского, Апанасенковського, Туркменського, Арзгірського і Благодарненського районів, ввести додаткові зрошувані площі, подати воду в посушливі райони східної зони Ставропольського краю і створити сприятливі умови для річки Східний Манич.

У зв'язку з довгим розривом у будівництві черги ВСК-IV, а також відсутністю фінансування вже побудованих споруд, відсутні перспективи в будівництва черги БСК-V, передбаченої раніше. Проте 15 вересня 2006 року на урочистому пуску води по ВСК-IV міністром сільського господарства було заявлено про можливість фінансування урядом будівництва черги ВСК-V.