Великогомілкова кістка

Великогомі́лко́ва кі́стка[2] (лат. tibia), заст. суре́ля[3][4] — найбільша і основна з двох кісток гомілки, розташована зі сторони, ближчої до осі тіла. Латинська назва первісно означала «дудка, флейта, авлос»[5].

Великогомілкова кістка
Великогомілкова кістка (позначена червоним)
Деталі
Артикуляції коліно, щиколотка, верхній і
нижній гомілковий суглоб
Ідентифікатори
Латина os tibia
Анатомія Грея subject #61
MeSH D013977
TA98 A02.5.06.001
TA2 1397
FMA 24476[1]
Анатомічна термінологія

Опис

Великогомілкова кістка є найдовшою трубчатою кісткою організму. Це трубчаста кістка, що має тіло та два наростки. Проксимальний кінець розширений у поперечному напрямку і закінчується присереднім та бічним виростками. На задньо-нижній поверхні бічного виростка є малогомілкова суглобова поверхня для з'єднання з головкою малогомілкової кістки. Зверху кожний виросток має ввігнуту верхню суглобову поверхню для з'єднання з відповідним виростком стегнової кістки. По середині суглобової поверхні є міжвиросткове підвищення, а на ньому — присередній та бічний міжвиросткові горбки. Спереду і ззаду від міжвиросткового підвищення розміщені переднє і заднє міжвиросткові поля, до яких прикріплюються хрестоподібні зв'язки колінного суглоба. До передньо-медіальної поверхні проксимального кінця кріпляться сужожилки кравецького, тонкого і півсухожилкового м'язів, утворюючи так звану гусячу лапку.

За формою тіло кістки нагадує видовжену тригранну призму, що поступово звужується донизу. На ньому розрізняють три поверхні: присередню, задню і бічну, що відділяються одна від одної присереднім, переднім і міжкістковими краями. Передній край у верхньому відділі кістки починається від горбистості великої гомілкової кістки, до якої прикріплюється сухожилок чотириголового м'яза стегна.

Велика гомілкова кістка в Анатомії Грея

Дистальний кінець кістки має майже чотирикутну форму, на його присередньому краї є спрямований донизу відросток — присередня кісточка, на внутрішній поверхні якої розміщується суглобова поверхня кісточки, що продовжується в нижню суглобову поверхню. бічна поверхня дистального кінця кістки має невелику вирізку з суглобовою поверхнею для з'єднання з малою гомілковою кісткою — малогомілкову вирізку.

Кістки ноги (великогомілкова кістка — Tibia)

Цікаві факти
  • Великогомілкова кістка не старої людини при точному осьовому навантаженні витримує масу невеликого легкового автомобіля.
  • Щоб відрізнити праву великогомілкову кістку від лівої, необхідно проксимальний кінець зорієнтувати догори, дистальний — донизу. Горбистисть і передній край — наперед. Тоді присередня кісточка відходитиме від присереднього краю дистального кінця кістки. У такому положенні кістки міжкістковий край на її тілі завжди буде обернений назовні: правої — праворуч, лівої — ліворуч.

Примітки
  1. Foundational Model of Anatomy
  2. Черкасов В. Г. та ін. Кістки нижньої кінцівки // Міжнародна анатомічна термінологія (латинські, українські, російські та англійські еквіваленти) / Під ред. проф. В. Г. Черкасова. — Вінниця : Нова книга, 2010.
  3. Суреля // Словарь української мови : у 4 т. / за ред. Бориса Грінченка. — К. : Кіевская старина, 1907—1909.
  4. Суреля // Великий тлумачний словник сучасної української мови (з дод. і допов.) / уклад. і гол. ред. В. Т. Бусел. — 5-те вид. — К. ; Ірпінь : Перун, 2005. — ISBN 966-569-013-2.
  5. tibia. www.etymonline.com. Online etymological dictionary. Процитовано 23 серпня 2019.

Література
  • Людина. / Навч. посібник з анатомії та фізіології. Львів. 2002. 240 с.
  • «Анатомія людини», О. І. Свіридов, Київ, Вища школа, 2001.

Посилання
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.