Великі Кліщі

Станом на 1 жовтня 1941 року в селі налічувалось 201 двір та 848 мешканців, в тому числі: чоловіків — 359 та жінок — 489[1].

Атлас «Землі Руські» Речі Посполитої періоду ХVІ-ХVІІ століть.

Військово-топографічна мапа західної частини Російської імперії (3 версти в дюймі, надр.1867 р.)

• кінець ХVIІ століття — перша відома письмова згадка про це поселення.[2]
• ХVI-ХVIІ століття — це поселення позначене в атласі «Землі Руські» Речі Посполитої періоду ХVI-ХVIІ століть, як невеличке поселення, хутір, фільварок з назвою — «W: Kleszcze» (польськ.).[3]
• 1846—1863 роки — на північній околиці дєрєвни «Большие Клещи» стояв панський фільварок, а за 1,5-2 кілометри на північ від дєрєвни — поташна буда.[4]
• 1859 рік — «Клещи» — дєрєвня поміщицька. Перебуває в межах Овручського повіту (уѣзда) Волинської губернії. Відноситься до 1 стану. Знаходиться при річці ………. , на відстані від повітового міста 40 верст, від стану — 15 верст.

                         Має 53 двори, де проживає: 
                         - чоловіків - 208, 
                         - жінок - 220, 
                         - всього жителів - 428.[5]

• 1860 рік — «деревня Клещи» знаходиться при струмку «Вершница», крім того має сім колодців. Православна громада дєрєвни приписана до Приображенського Народичського приходу.

                         Число прихожан: 
                         - чоловічої статі - 168, 
                         - жіночої статі - 214, 
                         - всього - 382 прихожани. 
                         Всі прихожани племені древлян, належать до: 
                         - відомства поміщицького: чоловічої статі - 168, жіночої статі - 204; 
                         - відомства військового: чоловічої статі - 0, жіночої статі - 10.[6]

• 1866 рік — «Клещи» — дєревня приватного володіння. Знаходиться на відстані від повітового міста — 40 верст, від стану — 15 верст.

                         Має 60 дворів, де проживає: 
                         - чоловіків - 264, 
                         - жінок - 265, 
                         - всього жителів - 529. 
                         Зокрема: 
                         - православних: чоловіків - 240, жінок - 242; 
                         - римо-католиків: чоловіків - 16, жінок - 11; 
                         - євреїв: чоловіків - 8, жінок - 12.[7]

• 1885 рік — «Великіе Клещи» — дєрєвня колишня власницька Базарської волості Овручського повіту (уѣзда) Волинської губернії. В дєрєвне стоїть заїжджий двір.

                         Має 57 дворів, де проживає 580 жителів.[8] 

• 1888 рік — дєрєвня «Клещи» відноситься до приходу православної церкви Покрова Пр. Богородиці містечка «Базаръ».[9]
• В кінці ХIX ст. у Великих Кліщах побудована дерев'яна церква Святого Миколи. Великі Кліщі отримали статус села. Село до революції 1917 року чітко відрізнялося від дєрєвні тим, що у селі обов'язково була церква — село таким чином було центром сільського приходу, об'єднуючого декілька довколишніх дєрєвєнь.
• 1906 рік — село «Большіе-Клещи» перебуває в межах Базарської волості відноситься до 1 стану. Поштова адреса — «г. Овручъ».

                         Має 147 дворів, де проживають 1055 жителів чоловічої та жіночої статі.[10] 

• на 1 грудня 1910 року село «Большіе-Клещи» в межах Овручського повіту (уѣзда) Базарської волості. Найближчі станції: залізнична — «Малинъ» — 38 верст; поштова — «Базаръ» — 8 верст; телеграфна — «Малинъ» — 35 верст.

                         Має 193 двори, де проживає 1232 жителі чоловічої та жіночої статі.[11]

• січень 1918 рік — в с. Великі Кліщі встановлено Радянську владу.[2]
• 1919 рік — заснована сільська партійна комуністична організація.[2]
• 9 листопада 1921 рік — під час Листопадового рейду через Великі Кліщі проходила Подільська група (командувач Сергій Чорний) Армії Української Народної Республіки.[12]
• 1924 рік — в селі виник перший осередок комсомольської організації.[2]
• березень 1930 рік — згідно рішення позачергового засідання президії Базарського райвиконкому про розкуркулення та виселення куркулів від 13 березня 1930 року по Великокліщівській сільраді розкуркулено та виселено за межі Базарського району: Аврамчука Кондрата Степановича, Воробей Хведора Васильовича, Воробей Якова Васильовича, Воробей Герасима Романовича, Аврамчука Романа Антоновича, Долюк Хведора Степановича.[13]
• 1937 рік — був репресований священик церкви Святого Миколая села Великі Кліщі Сіомук Микола Іванович, (нар.1888), с. Торговище Мацеївської волості Ковельського повіту Волинської губернії. Українець, освіта середня, священик. Проживав у с. Великі Кліщі Базарського району Житомирської області. Заарештований 23 жовтня 1937 року. Обвинувачувався за ст.54-10 КК УРСР. За постановою трійки при УНКВС по Житомирській області від 11 листопада 1937 р. ув'язнений до ВТТ на 10 років. Реабілітований у 1989 р.[14]
• 1941 рік — село Великі Кліщі перебуває в межах Базарського району.

                         Має 201 двір, де проживає 848 мешканців. 
                         З них:
                         - чоловічої статі - 359,
                         - жіночої статі - 489.[15]

• 22 cерпня 1941 рік — село Великі Кліщі окуповане нацистами.[16]
• 1941-1943 роки — під час окупації села Великі Кліщі:

                         - вигнано на каторжні роботи в Німеччину - 92 чоловіка,
                         - закатовано та розстріляно - 2 чоловіка,
                         - спалено та зруйновано - 3 будівлі колгоспу.[16]

• 

  Відселене село Великі Кліщі. Братська могила радянських воїнів
  15 листопада 1943 рік — Червоною армією вигнано нацистських окупантів із села Великі Кліщі.[16]
• 1941-1945 роки — У бойових діях в роки Другої світової війни брали участь 164 чоловіка, з них 150 нагороджені орденами і медалями; А. Г. Антоненко — кавалер трьох орденів Слави (помер 1966 року).[2]
• 1972 рік — с. Великі Кліщі перебуває в межах Народицького району. Великокліщівській сільській раді підпорядковане село Поліське. На території Великих Кліщів розташована центральна садиба колгоспу «Шлях Леніна», за яким закріплено 3102 га земельних угідь, з них 1604 га орної землі та 415 га лісу. За успіхи у колгоспному виробництві орденами й медалями нагороджено 56 чоловік, у тому числі голову колгоспу О. Д. Підручного — орденом Трудового Червоного Прапора. У селі є середня школа, де 17 вчителів навчають 168 учнів, клуб на 210 місць, сільська і шкільна бібліотеки, що налічують 15 тис. книжок, фельдшерсько-акушерський пункт, відділення зв'язку. Партійна організація налічує 28 комуністів, дві комсомольські (колгоспна і шкільна) об'єднують 68 комсомольців. В центрі Великих Кліщів споруджено пам'ятник загиблим односельцям і визволителям села від нацистських окупантів. с. Великі Кліщі

                         має 261 двір, де проживає 786 осіб.[2]

• 1981 рік — Село Великі Кліщі було центром однойменної сільради, діяла школа, працювала бібліотека, клуб, фельдшерсько-акушерський пункт та відділення зв'язку. Населення Великих Кліщів

                         становило 850 осіб.

• 1990 рік — село Великі Кліщі виселено через радіоактивне забруднення внаслідок аварії на ЧАЕС. Зняте з обліку 28 грудня 1990 року Житомирською обласною радою.[17]

В селі народився Єсипчук Костянтин Юхимович (1935–2009) — український геолог, доктор геолого-мінералогічних наук (1988).

• Вели́кі Кліщі́ // Історія міст і сіл Української РСР : у 26 т. / Тронько П.Т. (голова Головної редколегії). — К. : Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1967 - 1974. — том Житомирська область / Чорнобривцева О.С. (голова редколегії тому), 1973 : 728с. — С.454
• Верига Василь. Листопадовий рейд 1921 року. — Київ: Видавництво «Стікс», 2011.
• Любов і гріх Великих Кліщів: історія села [на Житомирщині], спаленого чорнобил. бідою / Василь Сташук. — Вид. 2-ге. — Житомир: Євенок О. О., 2017. — 93, [2] с., [8] арк. іл. : портр. ; 21 см. — 300 пр. — ISBN 978-617-7483-14-3

• Інтерв'ю жительки села Великі Кліщі
• Сторінками малинських газет
• Российская Еврейская Энциклопедия
• Постанова Верховної Ради про зняття села з обліку