Великі перегони милосердя 1925 року

Великі перегони милосердя 1925 року або Перегони з доставки сироватки до Нома (англ. Great Race of Mercy, 1925 serum run to Nome) — дві доставки дифтерійного антитоксину з Ненани до Нома, Аляска, естафетою собачих упряжок під час епідемії дифтерії 1925 року.

Маршрут Великих перегонів милосердя (зеленим) та маршрут перших перегонів «Ідітарод» (чорним).
Червоним пунктиром показано варіації маршруту перегонів у різні роки.

До естафети було залучено 20 погоничів та близько 150 їздових собак. Протягом 27 січня2 лютого та 8—15 лютого 1925 року вони двічі здолали 674 миль (1085 км) поштовим маршрутом від Ненани до Нома. Маршрут пролягав дикими просторами Аляски: 137 миль (220 км) уздовж річки Танана до її впадіння в Юкон (поселення Танана), 230 миль (370 км) за течією Юкона до Калтага, далі 90 миль (140 км) на захід до Уналакліта на березі затоки Нортона і потім 208 миль (335 км) на північний захід уздовж берега півострова Сьюард.[1]

Найбільшу славу здобула упряжка Гуннара Каасена на чолі з сибірським хаскі Балто, яка везла сироватку на останньому етапі першого перегону (85 км), хоча найскладнішу та найдовшу його ділянку (146 км від околиць Шактуліка до Головіна) здолала упряжка Леонарда Сеппали з вожаком Того.

Із 1973 року на честь цієї події на Алясці проводять щорічні перегони на собачих упряжках «Ідітарод» за маршрутом Анкоридж —Ном.

Етапи перших перегонів

ДатаПогоничПочаток дистанціїКінець дистанціїПройдена відстань (км)[2]
27—28 січняВільям «Дикий Білл» ШеннонНенанаТолована84
28 січняЕдгар КалландсТолованаМенлі-Хот-Спрінгс50
28 січняДен ГрінМенлі-Хот-СпрінгсФіш Лейк45
28 січняДжонні Фолгер (атапаск)Фіш ЛейкТанана42
29 січняСем Джозеф (танана)ТананаКалландс55
29 січняТітус Ніколай (атапаск)КалландсНайн Майл Кебін39
29 січняДейв КорнінгНайн Майл КебінКокрінс48
29 січняГаррі ПіткаКокрінсРубі48
29 січняБілл МакКартіРубіВіскі Крік45
29 січняЕдгар НолнерВіскі КрікГаліна39
30 січняДжордж НолнерГалінаБішоп Маунтін29
30 січняЧарлі Еванс (атапаск)Бішоп МаунтінНулато48
30 січняТоммі «Патсі» ПатсонНулатоКалтаг58
30 січняДжек НіколайКалтагОлд Вумен Шелтер64
30 січняВіктор Анагік (ескімос)Олд Вумен ШелтерУналакліт55
31 січняМайлс Гонанган (ескімос)УналаклітШактулік64
31 січняГенрі ІвановШактулікМісце зустрічі з Леонардом Сеппалою0,8
31 січня—1 лютогоЛеонард СеппалаМісце зустрічі з Генрі ІвановимГоловін146
1 лютогоЧарлі ОлсонГоловінБлуфф40
1—2 лютогоГуннар КаасенБлуффНом85

Етапи других перегонів

ДатаПогоничПочаток дистанціїКінець дистанціїПройдена відстань (км)[3]
8 лютогоМ.К. ОлінНенанаМінто42
8—9 лютогоК.Ф. ДжонсМінтоТолована42
9 лютогоВільям «Дикий Білл» ШеннонТолованаМенлі-Хот-Спрінгс50
9 лютогоДен ГрінМенлі-Хот-СпрінгсФіш Лейк45
9 лютогоСем ДжозефФіш ЛейкТанана42
9 лютогоСоломон БаскоТананаКалландс55
9 лютогоПітер КолумбКалландсНайн Майл Кебін39
9—10 лютогоЕдгар КалландсНайн Майл КебінКокрінс48
10 лютогоГаррі ПіткаКокрінсРубі48
10 лютогоОлександр БраунРубіВіскі Крік45
10 лютогоДжордж КларкВіскі КрікГаліна39
10 лютогоЕдгар НолнерГалінаБішоп Маунтін29
10 лютогоФренсіс МонроБішоп МаунтінНулато48
10—11 лютогоТоммі ПатсонНулатоКалтаг58
11 лютогоДжек МадрасКалтагОлд Вумен Шелтер64
11 лютогоДжон КотуганОлд Вумен ШелтерУналакліт55
11—12 лютогоДжордж КутокУналаклітШактулік64
12 лютогоГенрі ІвановШактулікІсаакс Поінт78
12—13 лютогоНашукІсаакс ПоінтЕлім56
13—14 лютогоЮлій КайгсакЕлімГоловін42
14—15 лютогоЕд РонГоловінНом125

Див. також

Примітки

  1. (Salisbury та Salisbury, 2003, с. 16) (англ.)
  2. Gay et Laney Salisbury, The cruelest miles: the heroic story of dogs and men in a race against an epidemic, W. W. Norton & Company, 2003 ISBN 0393019624, P. (англ.)
  3. Salisbury та Salisbury, 2003, с. 263.

Посилання

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.