Велло Ярвесалу

Народився 2 березня 1953 року в селі Талі, Пярнумаа[1].

У 1971 році закінчив Талліннський будівельномеханічний технікум за спеціальністю технік-механік автомобільної техніки, а у 1989 — Естонську сільськогосподарську академію, факультет «Економіка і організація сільськогосподарського виробництва»[2].

Трудову діяльність розпочав у 1971 році як водій автоколони 3054[1].

У 1971—1973 роках — служба в армії[1].

З 1973 по 1975 рік — водій автоколони, майстер, а з 1975 по 1978 — завідувач майстернями звірогосподарства в смт Аудра[1].

У 1978—1981 роках працював секретарем оргвідділу ЛКСМЕ та другим секретарем райкому Пярнуського ЛКСМЕ. З 1981 по 1984 рік — інструктор промислового відділу Пярнуського райкому КПРС[1].

У 1984—1988 роках — головний спеціаліст з кадрів Агропромислового об'єднання[1].

З 1988 по 1995 рік обіймав посаду директора Пярнуської міської друкарні[1].

У 1995 році був обраний по посаду мера міста Пярну, також кілька раз обирався депутатом міської ради Пярну[2].

У 1999—2001 роках — директор друкарні «Пярну трюкк»[1].

З 2001 по 2010 рік — директор лікувально-оздоровчого комплексу СПА «Естонія»[3].

Від 2003 року був президентом «Клубу друзів України»[1].

З 2006 по 2011 рік був Почесним консулом України м. Пярну і Західної Естонії, у 2013 році його замінив В'ячеслав Леєдо[4][5].

Помер 24 липня 2019, у зв'язку з тривалою хворобою[2].

• Почесна грамота Верховної Ради України (2006)[1];
• Почесний знак Сил оборони Естонії (2002)[6];
• Командор Королівського Норвезького ордена Заслуг (1999)[1];
• урядові нагороди Естонської Республіки[1].

У 2010 році був звільнений з посади директора лікувально-оздоровчого комплексу СПА «Естонія» через корупційний скандал[7]. Поліція затримала Велло Ярвесалу за підозрою у розтраті коштів, підробці документів та використанні ресурсів комплексу у власних цілях[3][8]. Суд визнав його винним та оштрафував на суму 154 500 крон[9][10].

Був одружений, мав сина і доньку.