Венделін (кратер)
Кратер Венделін (лат. Vendelinus) — кратер діаметром 140 км на видимому боці Місяця, на південно-східній межі Моря Достатку. Названий на честь фламандського астронома Годфруа Венделіна (1580–1667). Цю назву запропонував ще 1651 року італійський астроном Джованні Річчолі[2], а 1935 року вона була затверджена Міжнародним астрономічним союзом[3].
Венделін лат. Vendelinus | ||||
| ||||
Венделін — великий кратер у центрі. Мозаїка знімків Lunar Reconnaissance Orbiter (ширина — 270 км) | ||||
16.46° пд. ш. 61.55° сх. д. | ||||
Небесне тіло | Місяць | |||
Тип | метеоритний | |||
Діаметр | 140 км | |||
Найбільша глибина | 2200[1] м | |||
Епонім | Годфруа Венделін | |||
У базах даних | ||||
| ||||
Венделін у Вікісховищі |
Розташування
Координати центру кратера Венделін — 16.46° пд. ш. 61.55° сх. д.[3] На заході він межує з Морем Достатку, на північному заході — з невеликим кратером Лозе, на півдні — з кратером Голден. Північно-східна частина Венделіна перекрита кратером Ламе.
Венделін входить до складу примітного ряду з чотирьох великих кратерів[4], що тягнеться з півночі на південь приблизно вздовж меридіану 61° сх. д. На місячному серпі віком 2,5 доби через ці кратери проходить термінатор. Це Лангрен, що знаходиться на 80 км північніше Венделіна, сам Венделін, дещо більший Петавій на 120 км південніше та Фурнерій іще південніше.
Опис
Діаметр кратера Венделін — 140 км[3], глибина — 2,2 км[1][5]. Це древній кратер: він утворився ще в донектарському періоді[5]. Згодом його дно вкрила темна базальтова лава, зробивши поверхню досить рівною. Центральної гірки Венделін не має.
За час існування Венделіна на ньому накопичилося багато менших кратерів. Зокрема, там багато дрібних вторинних кратерів молодшого кратера Лангрен, що утворюють характерні ялинкоподібні візерунки. Північно-східний бік Венделіна був зруйнований при утворенні кратера Ламе[6].
Сателітні кратери
Ці кратери, розташовані в околицях Венделіна та всередині нього, носять його ім'я з доданням великої латинської літери[3].
Венделін | Координати | Діаметр, км |
---|---|---|
D | 19.05° пд. ш. 58.24° сх. д. | 10 |
E | 18.08° пд. ш. 61.02° сх. д. | 20 |
F | 18.49° пд. ш. 64.92° сх. д. | 32 |
H | 15.30° пд. ш. 61.50° сх. д. | 8 |
K | 13.82° пд. ш. 62.44° сх. д. | 9 |
L | 17.56° пд. ш. 61.79° сх. д. | 17 |
N | 16.82° пд. ш. 65.87° сх. д. | 17 |
P | 17.56° пд. ш. 66.33° сх. д. | 16 |
S | 15.40° пд. ш. 57.98° сх. д. | 6 |
T | 13.49° пд. ш. 62.80° сх. д. | 6 |
U | 15.91° пд. ш. 58.73° сх. д. | 5 |
V | 15.55° пд. ш. 55.92° сх. д. | 6 |
W | 14.59° пд. ш. 58.70° сх. д. | 5 |
Y | 17.58° пд. ш. 62.24° сх. д. | 11 |
Z | 17.20° пд. ш. 62.41° сх. д. | 7 |
Примітки
- Westfall J.E. Digitized Lunar Crater Depths - Westfall (2000) Appendix // Atlas of the Lunar Terminator. — Cambridge University Press, 2000. — P. 284. — ISBN 0521590027. Архів оригіналу.
- Карта Місяця, складена Джованні Річчолі (1651)
- Vendelinus. Gazetteer of Planetary Nomenclature. International Astronomical Union (IAU) Working Group for Planetary System Nomenclature (WGPSN). 18 жовтня 2010. Архів оригіналу за 23 січня 2015. Процитовано 23 січня 2015.
- Grego P. The Moon and How to Observe It. — Springer Science & Business Media, 2006. — P. 222. — ISBN 978-1-846-28243-0.
- Lunar Impact Crater Database. Losiak A., Kohout T., O’Sulllivan K., Thaisen K., Weider S. (Lunar and Planetary Institute, Lunar Exploration Intern Program, 2009); updated by Öhman T. in 2011. Archived page.
- Wlasuk P. T. Observing the Moon. — Springer Science & Business Media, 2000. — Vol. 1. — P. 71. — ISBN 978-1-852-33193-1.
Посилання
- Карти регіону з актуальними назвами деталей поверхні: північна половина, південна половина кратера
- Атлас Місяця, складений за знімками апаратів серії Lunar Orbiter
- Знімки кратера з борту Аполлона-15, Аполлона-16
- Селенологічна карта околиць кратера
- Опис кратера на сайті The Moon-Wiki