Вербицький Володимир Володимирович

Володи́мир Володи́мирович Верби́цький (нар. 28 червня 1988; м. Львів — пом. 02014-07-1111 липня 2014; Зеленопілля, Свердловський район, Луганська область) — український військовик, солдат, командир протитанкового відділення протитанкового взводу 2-го механізованого батальйону 24-ї Залізної імені князя Данила Галицького окремої механізованої бригади (Яворів) Сухопутних військ Збройних сил України. Кавалер ордена «За мужність» ІІІ ступня (14.03.2015; посмертно).

Вербицький Володимир Володимирович
 Солдат
Загальна інформація
Народження 28 червня 1988(1988-06-28)
м.Львів
Смерть 11 липня 2014(2014-07-11) (26 років)
с.Зеленопілля
Свердловський район
Луганська область
Поховання
Личаківський цвинтар : 
Alma Mater Національний університет «Львівська політехніка»
Військова служба
Роки служби 2014
Приналежність  Україна
Вид ЗС  Збройні сили
Рід військ  Механізовані війська
Формування
 24 ОМБр
Війни / битви

Війна на сході України

Нагороди та відзнаки
Орден «За мужність» ІІІ ступеня

Життєпис

Народився Володимир Вербицький 28 червня 1988 року в місті Львів. Закінчив загальноосвітню школу міста Львів, потім — Національний університет «Львівська політехніка».

Навесні 2011 року був призваний на строкову військову службу до лав Збройних сил України. Служив в 80-му окремому аеромобільному полку Високомобільних десантних військ (з 2015 року — 80-та окрема десантно-штурмова бригада; військова частина А0284, місто Львів). В січні 2012 року звільнений зі Збройних сил України у запас.

Взимку 2013—2014 років перебував на Майдані Незалежності у Києві, де був активним учасником Революції гідності.

Навесні 2014 року Володимир Вербицький мобілізований до лав Збройних сил України. Служив у 24-й Залізній імені князя Данила Галицького окремій механізованій бригаді Сухопутних військ Збройних сил України (військова частина А0998; місто Яворів Львівської області).

З літа 2014 року брав участь у антитерористичній операції на сході України.

Володимир Вербицький похований 26 серпня 2014 року на полі Почесних поховань № 76 Личаківського цвинтаря міста Львів[1][2].

У Володимира Вербицького залишились мати, старший брат та дві сестри.

Обставини загибелі

11 липня 2014 року в районі села Зеленопілля Луганської області приблизно о 4:30 ранку російсько-терористичні угрупування обстріляли з РСЗВ «Град» блокпост українських військ, внаслідок обстрілу загинуло 19 військовослужбовців, серед них і Володимир Вербицький[3].

Нагороди

За особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі під час російсько-української війни, нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (14.03.2015; посмертно)[4].

Пам'ять

21 листопада 2016 року в місті Львів на фасаді будівлі загальноосвітньої школи № 65 (вулиця Роксоляни, 35), де навчався Володимир Вербицький, йому відкрито меморіальну дошку[2].

Див. також

Примітки
  1. Поле почесних поховань № 76 (Меморіал УГА). Личаківський некрополь. Архів оригіналу за 5 жовтня 2018. Процитовано 5 жовтня 2018.
  2. Вербицький Володимир Володимирович. Меморіал Героям України. Архів оригіналу за 5 жовтня 2018. Процитовано 5 жовтня 2018.
  3. Терористи з «Градів» обстріляли 79-ту і 24-ту бригади сил АТО: 19 загиблих. Втрати за добу — 23. Архів оригіналу за 22 грудня 2015. Процитовано 20 грудня 2015.
  4. Указ Президента України від 14.03.2015 року № 144/2015

Посилання
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.