Вербицький Олексій Миколайович
Олексі́й Микола́йович Верби́цький (12 травня 1989 — 21 серпня 2014) — солдат Збройних сил України.
| Вербицький Олексій Миколайович | ||
|---|---|---|
.png.webp){kind=small} Солдат | ||
 | ||
| Загальна інформація | ||
| Народження |
12 травня 1989 Чупахівка | |
| Смерть |
21 серпня 2014 (25 років) Старогнатівка | |
| Військова служба | ||
| Приналежність |
 Україна | |
| Вид ЗС |
 Сухопутні війська | |
| Рід військ |
.png.webp){kind=small} Ракетні війська і артилерія | |
| Формування |
 | |
| Війни / битви | Війна на сході України | |
| Нагороди та відзнаки | ||
| ||
.svg.png.webp){kind=small}
Життєпис
Закінчив Чупахівську ЗОШ. Захоплювався грою на гітарі. 2007-го здобув професію водія, 2008-го — електрогазозварювальника, працював в Охтирській молочній компанії «Славія». 2010-го пройшов строкову службу, водій транспортної заряджаючої машини.
Мобілізований в травні 2014-го, механік-водій, 27-й реактивний артилерійський полк. В середині липня у складі підрозділу мобілізований до Донецької області.
21 серпня 2014-го загинув під час обстрілу вогневих позицій підрозділу поблизу села Старогнатівка, весь обгорів від стрільнів з «Ураганів» — був за кермом, черговий водій. Стверджують, що перед смертельним пораненням устиг витягти з кабіни пораненого побратима. Тоді ж загинув капітан 17-ї бригади Сергій Лимарь.
Без Олексія лишились батьки та сестра.
24 серпня 2014-го похований в селі Оленинське, Охтирський район.
Нагороди та вшанування
За особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі під час російсько-української війни, відзначений — нагороджений
- орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)
- в травні 2015-го на фасаді Чупахівської ЗОШ відкрито меморіальну дошку Олексію Вербицькому та Юрію Бережному
Джерела
- Вербицький Олексій Миколайович
- Указ Президента України від 27 червня 2015 року № 365/2015 «Про відзначення державними нагородами України»